Лисицин Микола Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лисицин Микола Миколайович

ЛИСИ́ЦИН Микола Миколайович (15. 11. 1897, м. Тула, Росія – 27. 09. 1938, Київ) – військовик. Від 1912 пра­цював у зброяр. майстернях. 1918 вступив до Червоної армії, де пройшов шлях від рядового бійця до комісара 517-го полку 58-ї стрілец. дивізії. 1921 нагородж. орденом Червоного Прапора. Від 1927 був секр. парткому Микол. суднобуд. з-ду; від 1928 навч. у Ленінгр. політех. ін-ті (нині С.-Пе­тербург); згодом закін. Військ.-тех. академію Червоної армії. Очолював тех. штаб 1-ї механізов. бригади Моск. військ. округу, Харків. гар­нізонну авто-бронетанково-трак­торну майстерню Укр. військ. округу, Дарниц. бронетанк. ремонт. з-д Київ. військ. округу. Брав участь у модернізації легких танків серії БТ і роботі над першими прототипами серед. танка Т-34. Товаришував із М. Ос­тровським, який створив худож. образ Л. у романі «Как закалялась сталь». 4 січня 1938 за­арешт., 27 вересня того ж року засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1957.

Літ.: Рассаднев С. Николай Лиси­цын: Очерк о тульс. оружейнике – герое романа Н. Островского «Как закалялась сталь». Тула, 1968; 1974.

Р. В. Пилипчук

Стаття оновлена: 2016