Лисицький Лазар Маркович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лисицький Лазар Маркович

ЛИСИ́ЦЬКИЙ Лазар (Ель) Маркович (Морду­хович; 10(22). 11. 1890, с. Починок, нині місто Смолен. обл., РФ – 30. 12. 1941, Москва) – графік, архітектор, фотограф. Закін. архіт. ф-т Вищої політех. школи у м. Дармштадт (Німеччина, 1914), евакуйов. до Мос­кви Риз. політех. ін-т (1918). Від 1916 брав участь у діяльності та виставках Євр. т-ва заохочення мист-в (зокрема колектив. виставках 1917 і 1918 у Москві, 1920 – у Києві), етногр. поїздках містами білорус. Подніпров’я і Литви для виявлення та фіксації пам’яток євр. старовини. Ілюстрував 1917–19 твори сучас. євр. літ-ри, вірші для дітей. У Києві 1918 став одним із засн. об’єдн. «Культур-ліга». 1918–19 був пов’язаний із київ. студією О. Екстер, під впливом якої став малювати в абстракт. стилі. 1919 працював у Наркомосі УСРР. 1919 ілюстрував книги «Єврейського народного видавництва», для якого створив марку, використовуючи традиц. євр. нар. символіку. На запрошення М. Ша­­гала переїхав до м. Вітебськ (нині Білорусь), де 1919–20 викладав у Нар. худож. уч-щі. Разом із К. Малевичем 1920 розробив основи супрематизму. Співзасн. авангард. стилю в євр. книжк. ілюстрації. 1921–25 жив у Німеччині, лікувався у Швейцарії. Узяв участь у створенні ж. «Вещь» (Берлін), «АБЦ» (Цюрих). Проф. деревооброб. і металооброб. ф-ту Вищого худож.-тех. ін-ту (Москва, 1926). У твор. стилі Л. поєднано риси раціоналізму та конструктивізму – осн. новатор. течій рад. арх-ри 1920-х рр. У новій арх-рі використовував формал.-естет. знахідки для формування сучас. худож. культури. Вивчав євр. декор. мист-во. Зробив внесок у розроблення нових прийомів графіч. оформлення книг («Для голоса» В. Мая­ковського, Берлин, 1923), плаката, фотомонтажу. Автор проектів кімнати «Проунів» («Проект Утвердження Нового», 1923), «горизонт. хмарочосів» для Мос­кви (1923–25). Впроваджував нові принципи виставк. композиції, сприймаючи її як ціліс. організм (оформлення рад. павільйону на Виставці декор. мист-ва у Парижі, 1925; Всесоюз. полігр. виставки у Москві, 1927; рад. павільйонів на Міжнар. виставці преси у Кельні, 1928; Міжнар. виставки «Гігієна» у Дрездені, 1930; обидві – Німеччина). Створював агітац. плакати у стилі супрематизму, дизайн інтер’є­­рів, театр. декорації. У Москві спроектував водну станцію та стадіон (1925), гол. павільйон с.-г. виставки (1938, не реалізовано), брав участь у плануванні Парку культури та відпочинку. Конструював сучасні вбудовані, секційні та меблі-трансформери (1928–29). За проектами Л. споруджено друкарню ж. «Огонек» у Мос­­кві (1930–32, провулок Самотєчний, № 17; поєднано великі квадратні та маленькі круглі вік­­на). Помер від туберкульозу. Персон. виставки – у м. Малаґа (Іспанія, 2000, 2014, посмертні). Деякі роботи зберігаються у ДТГ (Москва).

Тв.: плакати – «Клином червоним бий білих!» (1919), «Давайте побільше танків...» (1941); проект «Ленінська трибуна» (1920–24); ескізи до опери «Перемога над Сонцем» М. Матюшина, О. Кру­­чених (1923, не поставлено); «Автопортрет» (1924).

Літ.: Эль Лисицкий и его теоретическое наследие: Сб. теор. прозы Л. Ли­­сиц­­кого. 1991; Хан-Магомедов C. О. Лазарь Лисицкий. 2011 (обидві – Мос­­ква).

Д. О. Горбачов

Стаття оновлена: 2016