ЛИСИЧА́НСЬКИЙ ЗАВО́Д ГУМОТЕХНІ́ЧНИХ ВИ́РОБІВ — під­приємство гумоазбестової промисловості. Працювало 1966–2010 у м. Лисичанськ Луган. обл. Його спорудже­н­ня роз­почате 1962 на пд. околиці міста (згодом поряд збудовано мікрора­йон із житл. масивом та комплексом освіт., культур., лікув. і побут. закладів). Першу продукцію — транс­портерні стрічки — випустив через 4 р. 1969 вже діяли цехи: з виготовле­н­ня гумових сумішей (під­готовчий), клин. пасів, транс­портер. стрічок, форм. і неформ. гумотех. виробів, рукавів, прогумов. тканин, а також єдиний у СРСР цех з виробництва вогне­стійких транс­­портер. стрічок на основі полівінілхлориду та комплекс допоміж. обʼєктів, зокрема котельня, гол. знижув. станція, насосні станції, ремонтно-мех. і буд. цехи, газорозподіл. пункт. На під­приємстві вперше у СРСР за­стосували центруючий при­стрій для вирівнюва­н­ня кругів тканин (дало змогу замінити ручну працю), ввели в екс­плуатацію перший зразок агрегата для просочува­н­ня та витяга­н­ня тканин із синтет. волокон; у під­готов. цеху встановили швидкісні змішувачі (сприяли швидшому та якіснішому приготуван­ню суміші), у цеху транс­­портер. стрічок — автоматиз. лінію скла­да­н­ня осердя стрічок (унаслідок цього досягнуто син­­хронізації швидкостей устаткува­н­ня, що входять до складу цієї лінії), у цеху клин. пасів — вулканізатори без­перерв. дії (під­вищило якість пасів). Також виробляв поручні для ескалаторів метрополітену, клей, ді­електр. мати, автокилими, деталі до доїл. апаратів, прокладки й ущільнювачі, регенерат і низку ін. виробів з гуми. До кін. 1960-х рр. кількість під­приємств-споживачів продукції заводу зросла до 4 тис., номенклатура виробів роз­ширилася від 900 найменувань до 1600. На той час Л. з. г. в. уже був найбільшим під­приємством галузі в УРСР. 1970 Л. з. г. в. випустив 23 найменува­н­ня товарів нар. вжитку — матраци, крісла-матраци, рибац. пуфи, дорожні подушки, лежаки тощо. У 2-й пол. 1980-х рр. за­ймав тер. понад 120 га, на ньому працювали бл. 8 тис. осіб. Від 1996 — ВАТ. Згодом унаслідок за­стосува­н­ня корупц. схем тогочас. влади роз­почато процес банкрутизації під­приємства, зокрема 2000 ЗАТ «Фонд» (здійснювало по­стача­н­ня газу) ві­дібрало за борги під­готов. цех № 1, цехи з виготовле­н­ня шахт. конвеєр. стрічок № 2 і № 6 та котельню, а на їхній базі створило ТОВ «НВП “Лисичан. гумотех. завод”» (пл. 11,8 га). 2005 Луган. обл. госп. суд вів процедуру санації на Л. з. г. в. (станом на 1 січня 2006 у держ. власності знаходилося 50,1 % під­приємства), 2011 ви­знав його банкротом. Остан. часом під­приємство випускало гумові рукави та клин. паси. На вироб. площах Л. з. г. в. також виникли приватне під­приємство «Риф», ТОВи «Лайон», «Лідер», «Луганськ­переробка», ВАТ «Регенерат», які за­ймалися виготовле­н­ням гумотех. виробів. Л. з. г. в. очолювали В. Бодров, А. Єрмак; 1995–2000 дир. — С. Коноваленко.