Косач Петро Антонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Косач Петро Антонович

КО́САЧ Петро Антонович (20. 12. 1841 (01. 01. 1842), м. Мглин Черніг. губ., нині Брян. обл., РФ – 02. 04. 1909, Київ) – правознавець, громадський діяч. Брат О. Косач, чоловік Олени Пчілки, бать­­ко М. Косача, Лесі Українки, О. Косач-Кривинюк, І. Косач-Бо­­рисової, дід Ю. Косача. Походив із дворян. роду, який, за одними даними, вів свій початок від серб. намісника Боснії і Герцеґовини С. Косача, за ін. – від козаків або міщан м. Стародуб (Черніг. губ., нині Брян. обл.). Після смерті матері від 1848 ви­­ховувався під опікою її старшої сестри. Навч. у Черніг. г-зії. 1859 вступив на матем. ф-т С.-Петер­­бур. ун-ту, однак через рік перевівся на правничий. За участь у студент. заворушеннях виключений з 2-го курсу. 1864 закін. Ун-т св. Володимира у Києві зі ступ. канд. законодавства. Від 1865 – секр. Київ. губерн. присутствія у селян. справах; від 1866 – голова Новоград-Волин. з’їзду мирових посередників; від 1878 – голова Луцько-Дубен. з’їзду мирових посередників; від 1886 – голова Луцько-Дубен. повіт. присутствія у чиншових справах; від 1891 – голова Ковел.-Володимир-Волин. з’їзду ми­­рових посередників. Був також чиновником з особл. доручень у селян. справах при Київ., Поділ. і Волин. генерал-губернаторі (1902). Від часу навч. у Києві брав участь у роботі «Громади», до якої входили М. Лисен­­ко (видав влас. коштом перший збірник його пісень), М. Драгоманов, К. Михальчук, В. Антоно­­вич, П. Житецький, О. Левицький та ін. Працював у неділ. школах для дорослих, друкував «метелики» (популярні україномовні книжечки для народу), записував укр. пісні та думи. Фінансував більшість видань творів сво­­їх рідних (виступав їхнім першим критиком), а також низки укр. часописів і альманахів.

Літ.: Борисюк Т. Трагедія великого роду // ЛУ. 1991, 1 серп.; Денисюк І., Скрип­­ка Т. Дворянське гніздо Косачів. Л., 1999; Косач Петро Антонович (до 170-річчя від дня народження): Рекомен­дов. бібліогр. список літ-ри. Лц., 2012.

Р. І. Доценко

Стаття оновлена: 2014