Лисичанський Олексій Станіславович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лисичанський Олексій Станіславович

ЛИСИЧА́НСЬКИЙ Олексій Станіславович (12. 02. 1910, с. Стенжаричі, нині Володимир-Волин. р-ну Волин. обл. – 24. 01. 1991, Київ) – картограф. Д-р тех. н. (1975), проф. (1975). Держ. нагороди СРСР. Закін. Моск. геодез. ін-т (1935). Відтоді працював інж.-картографом у м. Кривий Ріг Дніпроп. обл., Ташкенті та м. Новосибірськ (РФ); 1938–45 – в. о. зав. каф. картографії, декан картогр. ф-ту Новосибір. ін-ту інж. геодезії, аерофотознімання та картографії; 1945–82 – у Львів. політех. ін-ті: 1945–50 – зав. каф. картографії, 1963–66 – зав. каф. аерофотогеодезії; 1982–85 – зав. каф. автоматизації геодез. вимірювань Київ. інж.-буд. ін-ту. Напрям наук. дослідж. – розроблення спец. картогр. проекцій.

Пр.: Опыт построения сети опор­ных точек при составлении сборных планов. Л., 1945; Классификация картографических проекций. Л., 1961; Эквивалентные азимутально-цилиндрические проекции. Л., 1970; Автоматизированное построение топографических планов: Учеб. пособ. К., 1991 (спів­авт.).

В. М. Семенов

Стаття оновлена: 2016