Лисиченко Віталій Костянтинович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лисиченко Віталій Костянтинович

ЛИСИЧЕ́НКО Віталій Костянтинович (01. 01. 1922, м. Богуслав, нині Київ. обл. – 23. 05. 2009, Київ) – правознавець. Д-р юрид. н. (1974), проф. (1976). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Бойові нагороди. 1939–41 навч. у Казан. юрид. ін-ті (Татар­стан, РФ), 1948 закін. Київ. ун-т. Від 1949 працював у Київ. НДІ судової експертизи: 1951–62 – дир.; від 1962 – у Київ. ун-ті: 1976–86 – зав., 1986–94 – проф. каф. криміналістики; 1995–97 – гол. н. с. Ін-ту законодавства ВР України; від 1997 – проф. каф. кримінал. права і кримінал. процесу Академії СБУ (усі – Київ); від 2000 – проф. каф. кри­мінал. права, процесу та криміналістики Нац. ун-ту Держ. податк. служби України (м. Ірпінь Київ. обл.). Наук. дослідж.: кримінал. процес, правова статистика, криміналістика і судова експертиза. Ініціатор розвитку нових напрямів у судовому почеркознавстві й тех.-криміналіст. дослідж. документів.

Пр.: Криминалистическое исследо­вание документов. К., 1971; Использование данных естественных и технических наук в следственной и судебной практике. К., 1979; Теоретические и правовые проблемы криминалистической микрологии. Х., 1997; Негативні обставини та їх значення в розслідуванні злочинів. К., 2002 (спів­авт.); Проблеми теорії та практики подолання протидії розслідуванню окремих різ­новидів злочинів, вчинених організованими групами, злочинними організаціями. Лг., 2009; 2012 (спів­авт.).

Літ.: Віталій Костянтинович Лисичен­ко: До 80-річчя від дня народж. та 55-річчя наук.-пед. і громад. діяльності. К., 2001; Шумило М., Костін М. Світ­лій пам’яті професора В. Лисиченка // ПрУ. 2010. № 5.

П. Д. Біленчук

Стаття оновлена: 2016