Лисиченко-Лисиця Юрій Радійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лисиченко-Лисиця Юрій Радійович

ЛИСИЧЕ́НКО-ЛИСИ́ЦЯ Юрій Радійович (01. 02. 1954, Львів – 29. 01. 2005, Москва) – піаніст, педагог. Лауреат Міжнар. конкурсу піаністів ім. М. Лонґ та Ж. Тібо (1975, Париж, 3-я премія). Закін. Моск. консерваторію (1978; кл. В. Горностаєвої). Відтоді співпрацював із Союзконцертом, Росконцертом, від 1983 – соліст Москконцерту. Від 1988 – асист. В. Горностаєвої, від 1995 – доц. Моск. консерваторії. Працював у Тулейн. ун-ті (м. Новий Орлеан, США). Проводив майстер-класи у Пд. Кореї (1999–2001), Японії та Мексиці (2002–03). У репертуарі – твори М. Лисенка, М. Скорика, В. Сильвестрова, М. Мусоргсько­го, О. Скрябіна, С. Рахманінова, В.-А. Моцарта, Л. ван Бетговена, Ф. Шуберта, Ф. Шопена, Р. Шуманна, Ф. Мендельсона, Й. Брам­са, М. Равеля та ін. Виконав. манера Л.-Л. позначена теплотою інтонування, м’яким ліризмом. Записав на компакт-диски сонати № 30–32 Л. ван Бетговена, 3 цикли Й. Брамса (тв. 116–118), Віолончельну сонату Ф. Мендельсона (у співпраці з С. Судзіловським). У 1990-х рр. гастролював містами Зх. України, а також Австрії, Італії, Фінляндії, Швейцарії. Серед учнів – лауреати міжнар. конкурсів О. Кур­батов, Д. Петрова, М. Філіппов, М. Хозяїнов.

Літ.: Філоненко Л. Сторінки фортепіанної енциклопедії // Музика. 1991. № 2; Павлишин С. Музикантам аплодували і слухачі і оркестранти // Високий Замок. 1997, 25 берез.; Квасневський В. У звуках романтичних фантазій // За вільну Україну. 1998, 24 лют.; Шевченко Т. На цей концерт виламували двері // Експрес. 2000, 29 січ.

Л. П. Філоненко

Стаття оновлена: 2016