КО́САЧ-БОРИ́СОВА Ізидора Петрівна (09(21). 03. 1888, с. Колодяжне, нині Ковелського р-ну Волинської обл. — 12. 04. 1980, містечко Піскатавей, похована у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — публіцистка, громадська діячка. Дочка П. Косача та Олени Пчілки, сестра Лесі Українки, М. Косача та О. Косач-Кривинюк, племін­ниця О. Косача, М. Драго­­манова. Член-кореспондент УВАН у США. Закінчила у Києві Фундуклеївську гімназію (1905) та агрономічний факультет політехнічного ін­ституту (1911). Працювала агрономом на Київщині, у галузі вино­градарства в Кишиневі, у наукових установах, закладах вищої освіти, зокрема сільськогосподарських ін­ститутах Києва та Білої Церкви. Від 1925 — асистентка Є. Вотчала на кафедрі ботаніки Українського сільськогосподарського ін­ституту (Київ). Опублікувала праці з фізіології рослин. 

10 вересня 1937 заарештована, засуджена до 8-ми років таборів, вислана як «контр­революційний елемент» в Онезький виправно-трудовий табір (Архангельська обл., РФ). 1940 після пере­гляду справи повернулася до Києва. Під час нацистської окупації — член Української національної ради, заснованої ОУН(м). У лютому 1942 за націоналістичну пропагандистську діяльність заарештована гестапо. 

1943 виїхала до Німеч­чини (м. Авґсбурґ), 1949 — у США. На еміграції брала активну участь у збережен­ні памʼяті про рід Косачів–Драгоманових, публікувала спогади (зокрема про Олену Пчілку, Лесю Українку, хутір Зелений Гай — у журналі «Наше життя», 1963), роз­відки, рецензії. Очолювала спеціальний видавничий комітет при УВАН у США для ви­да­н­ня документальної праці О. Косач-Кривинюк «Леся Українка. Хронологія життя і творчості» (Нью-Йорк, 1970). Допомогла роз­шифрувати скороче­н­ня в листах Лесі Українки, ініціали і псевдоніми, зʼясувати не­зро­зумілі місця у «Щоден­нику» В. Вин­ниченка. У журналі «Сучасність» (1983, число 11) опубліковано ста­т­тю «Біо­графічні повісті про Лесю Українку», у якій К.-Б. викрила фальшува­н­ня й спотворе­н­ня біо­графії та духовного образу Лесі Українки. 

Почесний член Союзу українок Америки, почесна голова Світового комітету вшанува­н­ня памʼяті Лесі Українки. Реабілітована 1989.