Лиссим Симон - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лиссим Симон

ЛИ́ССИМ Симон (Семен Михайлович; 11(24). 10. 1900, Київ – 10. 05. 1981, м. Неаполь, шт. Флорида, США) – живописець, графік, художник театру та ужиткового мистецтва, театральний критик. Срібна медаль Міжнар. виставки декор. мист-в у Парижі (1925, оформлення п’єси «Гамлет» В. Шекспіра), золота медаль Міжнар. виставки у Брюсселі (1929). У Києві брав уроки гри на скрипці в консерваторії, навч. у худож. школі, працював 1917 у міському театрі, де познайомився з О. Екстер, І. Рабиновичем. 1919 емігрував до Німеччини. 1920 навч. у школі мист-в і ремесел Реймана у Берліні. Від 1921 – у Парижі, де 1922 навч. у Нац. школі декор. мист-в, самостійно – у музеях і б-ках. Секр. рос. худож. вид-ва О. Когана. Співпрацював із ж. «Жар-птица», «Beaux-Arts», «L’Art et Artistes». 1923 – декоратор театру «L’Oeuvre». Худож. ред. ж. «Re­vue de l’Oeuvre» (1923–25), у якому друкував статті з питань декор. мист-ва і театру, про художників, зокрема Л. Бакста, О. Екстер, Б. Кустодієва. Від 1924 розписував декор. тарелі, вази фарфор. мануфактурам (допомогала керамістка Л. Родзянко). Від 1925 співпрацював із ф-кою шовку в Ліоні (Франція), розробляв ескізи для декор. ширм, занавісок, тканин. Створив аква­релі на рос. теми – «Жар-птиця», «Прогулянка бояр», «Богатир», «Цар», «Володимирів Київ» (усі – 1920–30-і рр.); ескізи декорацій і костюмів до опер «Казка про царя Салтана» М. Римського-Корсакова (Великий театр Ліцею, Барселона, 1924), «Князь Ігор» О. Бородіна (Театр Монет. двору, Брюссель, 1925), вистав «Орлятко» Е. Ростана (Латв. нац. театр, Риґа, 1927), «Квадратура круга» В. Катаєва (1931, театр «Atelier»), номерів танцівниці М. Рикотті; декор. таріль «Риби» (1935). Учасник мист. виставок від 1920. Персон. – у Парижі (1924, 1927–28, 1931–33, 1935, 1937), Нью-Йорку (1936–37, 1941, 1953, 1966, 1970-і рр.), пересувні виставки у США (1975–76, 1979–80). Створив афіші для балу Т-ва допомоги рос. євреям (1925). Оформляв вистави Театру рос. драми (1930). Служив у франц. армії (1939–41). Переїхав до США, жив у Нью-Йорку. Займався станк. живописом, декор.-ужитк. мист-вом, книжк. графікою (ілюстрував рос. казки). 1942 – дир. Відділу худож. освіти при Нью-Йорк. публіч. б-ці, 1944–71 вів курс сценографії у міському коледжі. Розписував фарфор у стилі укр. нар. орнаментів. Деякі роботи зберігаються у Музеї сучас. мист-ва та Музеї сучас декор. мист-в у Парижі, музеї «Метрополітен» у Нью-Йорку, музеї «Альбертинум» у Відні, Шекспірів. мемор. музеї в Стратфорді-на-Ейвоні (Велика Британія), Музеї кераміки в Севрі (Франція), Музеї Вікторії та Альберта в Лондоні

Літ.: Мозалевський I. Украïнськi майстри в Парижi // Укр. вiстi. Париж, 1927. № 27; A. Tessier. Simon Lissim: Étude critique. Paris, 1928; Simon Lissim. Paris, [1933]; A. Fouqueray. Simon Lissim // L’Art et les Artistes. 1936. № 32; Галайбо Н. Экстер и Лиссим // Наше наследие. 1989. № 1.

Т. І. Березюк

Стаття оновлена: 2016