Лист 139-ти - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лист 139-ти

«ЛИСТ 139-ти» – звернення представників укра­їн­ської інтелігенції до вищого керівництва СРСР із протестом проти арештів і незаконних судових процесів. Адресований 1968 ген. секр. ЦК КПРС Л. Брежнєву, голові РМ СРСР А. Косигіну, голові Президії ВР СРСР М. Підгорному. 1964–65 подібні звернення до Верхов. Суду і ВР УРСР та ЦК КПУ підписували В. Кирейко, Г. Майборода, А. Малишко, М. Стельмах, Л. Сер­пілін, О. Антонов та ін. Безпосеред. приводом до написання стали судові процеси над В. Чорноволом (1967), а також рос. правозахисниками, проведені з грубими порушеннями процесуал. норм. До складу ініціатив. групи увійшли І. Світличний, І. Дзю­­ба (автори тексту), І. Заславська (віднесла листа до при­ймаль­ні ЦК КПРС і залишила для відповіді домашню адресу), В. Бод­нарчук, М. Білецький, Ю. Цехмістренко. В листі у корект. фор­мулюваннях йшлося про відступ від рішень 20-го з’їзду КПРС і порушення соціаліст. законності. Серед підписантів – С. Параджанов (участі у написанні не брав, але наполіг, щоб його прі­звище стояло першим), В. Некрасов, Г. Кочур, Л. Костенко, В. Стус, В. Шевчук, М. Вінграновський, І. Драч, Б. Антоненко-Давидович, Є. Сверстюк, А. Білецький, М. Брайчевський, Ю. Березанський, Г. Дворко, А. Лубченко, О. Ситенко, А. Скороход, Ю. Соколов, К. Толпиго, А. Горська, В. Зарецький. У відповідь влада розгорнула адм. репресії проти підписантів: їх викликали до парт. органів, виключали з партії та комсомолу, звільняли з роботи, вимагали відкликати підписи та публічно засудити свої дії (дехто під тиском зробив це). Багатьох у 1970-х рр. засуджено за звинуваченням у антирад. агітації та пропаганді.

В. В. Овсієнко

Стаття оновлена: 2016