Листівка

Визначення і загальна характеристика

ЛИСТІ́ВКА — аркушеве образотворче ви­да­н­ня ви­значеного формату, один бік якого є ре­продукцією, малюнком чи фото­графією, а інший може бути викори­станий для письма або містить текст, що пояснює зображе­н­ня. Ін. назви: кореспонденц. карта, пе­репис. листок, дописна картка, пошт. картка, пошт. Л., поштівка, від­критий лист. Виділяють фотолистівки (фотонатурні чи докум., в основі — фото­графія) та художні: оригін. (виконані худож­ником для від­творе­н­ня на пошт. Л.), ре­продукційні (ре­продукції з худож. творів). За функціонал. при­значе­н­ням вирізняють Л. для пере­сила­н­ня поштою від­критого пові­домле­н­ня без конверта (мають адресну сітку, місце для марки) та Л. і комплекти добірок культурно-просвітн. спрямува­н­ня, не при­значені для пере­сила­н­ня (без адрес. сітки, здебільшого з пояснювал. текс­том на звороті). Історія Л. повʼя­зана з роз­витком пошт. справи, фото­графії. Випущені пошт. ві­домствами Л., за­звичай, із друков. знаком пошт. оплати (мар­ков. пошт. Л.); на худож. немарк. Л. перед­бачено місця для наклеюва­н­ня. Вважають, що першу різдвяну Л. створ. 1794 у Великій Британії. Художник Добсон як привіта­н­ня від­правив другові картинку із зображе­н­ням сімейства навколо ялинки. Ця ідея сподобалася, і на­ступ. року Доб­сон ро­зіслав подібні картки ін. зна­йомим. Згодом мальов. при­вітал. картки почали продавати. І сьогодні різдвяні та новорічні Л. користуються найбільшою популярністю. Від 2-ї пол. 19 ст. вітал. Л. друкують у багатьох кра­їнах Європи. Першу Л. під на­звою «картка для кореспонденції» із від­друков. маркою (з одного боку картки писали адресу, з ін. — текст) випущено в Австро-Угорщині 1869 за пропозицією економіста Е. Германа. 1871 для народів, які пере­бували під владою Австро-Угорщини, введено в обіг Л. із написами нім. та мовою народу, для якого їх при­значали, зокрема й українською. У країнах Зх. Європи пошт. Л. зʼявилися у 1870-х рр., у Росії — 1872 (на­друк. Екс­педицією заготовле­н­ня держ. паперів на сіро-білому папері), США — 1873. Ілюстров. Л. зʼяви­лися в роки франко-прус. війни (1870–71). Деякі солдати су­проводжували пошт. картки малюнками і надсилали їх рідним. Цю ідею оперативно сприйняли комерсанти. А. Шварц із м. Оль­денбурґ (Німеч­чина) 1870 випус­тив ілюстров. Л. із невеликою віньєткою-образом нім. артилериста з гарматою, у листопаді того ж року франц. книготорговець Л. Бесардо видав Л. із графіч. зображе­н­ням франц. зброї і патріот. написами. Роз­по­всюджен­ню Л. сприяла організація Все­світ. пошт. спілки, що виробила єдині тарифи і встановила порядок транзит. пере­силань. 1878 на Всесвіт. пошт. кон­гресі в Парижі ухвалено між­нар. стандарт Л.: 9 × 14 см, 1925 — 10,5 × 14,8 см. Зараз використовують також ін. формати. Зворот. бік пошт. Л. був при­знач. для адреси, 1904 поділений на дві частини: права — для адреси, марки та пошт. по­значок, ліва — для текс­ту. Спочатку Л. видавали способом хромоліто­графії, пізніше — автотипії і фототипії. Згодом за­стосовували способи цинко­графії та ксилографії, ще пізніше — геліо­гравюри, фото та мецо-тинто, офсет. До Росії Л. привозили з-за кордону, пере­важно з Німеч­чини. Монопол. право на випуск від­критих листів у Росії належало Держ. пошт. ві­домству, 1894 міністр внутр. справ Росії до­зволив друкува­н­ня «блан­ковъ открытыхъ писемъ частного изготовления». Перші рос. різд­вяні Л. випущено 1898 С.-Петер­бур. піклувал. комітетом із добродій. метою (серія з 10-ти Л. за малюнками с.-петербур. худож­ників).

Від­творюючи краєвиди різних місцевостей, Л. на­вчають гео­графії, подаючи памʼятки архітектури, живописні полотна — мистецтву. Написи на Л. дають повніше уяв­ле­н­ня про зображені обʼєкти. Л. сприяють освіченості народу, роз­по­всюджен­ню знань, формуван­ню мист. смаків. Перші ілюстров. Л. із краєвидами укр. міст і сіл, антропол. типами укра­їнців зʼявилися у 1890-х рр. Їх видавали у Чернівцях, Станіславі (нині Івано-Франківськ), Львові, від поч. 20 ст. — також у Києві, Одесі, Харкові, Полтаві, Катеринославі (нині Дні­пропетровськ), Камʼянці-Подільському (нині Хмельн. обл.) та ін. містах. Л. випускали у видавництвах і фотоательє, зокрема друкарня С. Куль­женка, «Хромосвіт», «Разсвѣтъ», «День», «Час», «Друкар», «Глобус», «Квітка», «Українська хата» (усі — Київ), «Русалка», «Сокільський базар» (обидва — Львів), «Галицька накладня» (м. Коломия, нині Івано-Фр. обл.), «Ренесанс», «Ас­седоретфегс» (оби­два — Одеса), Вид-во В. Різниченка (м. Батурин, нині смт Черніг. обл.) та ін. Знач. внесок у роз­виток справи з видавництва Л. зробили земські управи, місц. культурні товариства та приватні видавці, під­при­ємці, власники фотоательє, які випускали Л. пере­важно з краєвидами свого міста: І. Дохман (Полтава), М. Фадєєв (м. Юзівка, нині Донецьк), І. Золотарьов і Д. Слуцький (м. Єлисавет­град, нині Кірово­град), Г. Лей­бенгарц та О. Ейленберг (Житомир), П. Барський, А. Ріхтер, К. Дитріх, А. Теуфель (Київ), В. Чуй­ковський (Львів), Д. Швахман (Він­ниця), М. Рутгайзер (м. Біла Церква, нині Київ. обл.), Д. Білоус (Катеринослав), А. Дарре (Хар­ків), В. Свинарський (Камʼянець-Подільський) та ін. Л. укр. тематики випускали також у Росії, зокрема видавництво Общини св. Єв­генії, «Контр­агентство О. Суворіна», «Ришар», друкарня Товариства Голіке і Вільборг (усі — С.-Петер­бург), фототипія «Шерер, Набгольц і Ко» (Москва). Частину замовлень на друк і ви­да­н­ня Л. виконували зарубіжні фірми у Стокгольмі, Ляпцизі, Дрездені (обидва — Німеч­чина), Кракові. Найбільш роз­по­всюдженими були пошт. Л. із краєвидами міст, селищ і Л., що від­творювали найрізноманітніші картини з жит­тя міста та укр. села (заг. ви­гляди, вулиці, околиці, архіт. споруди та скульптурні памʼятники, садово-парк. архітектура, краєвиди). Видавали окремі Л. та серії Л., зокрема «Малоросія» (1906–16, видавництво Общини св. Євгенії), «Дні­­провські пороги» (1915, «Контр­­агентство О. Суворіна»). Посиле­н­ня інтересу до нар. життя стимулювало широке роз­по­всюдже­н­ня пошт. Л. етногр. тематики, що зображали різні типи насел., соц.-культурне життя та побут України. Одну з найбільш ран­ніх серій Л. — «Малоросійські типи» (від­творювала типи українців за фото­графіями О. За­вадського) ви­дано на поч. 20 ст. у м. Лубни (нині Полтав. обл.). На­ступна серія за тією ж на­звою на­друков. 1902 у Москві фототипією «Шерер, Набгольц і К°» (по­вторно — 1903, 1905, 1906). За фото­графіями Й. Хмелевського полтав. видавець І. Дохман у 1900-х рр. випустив серії пошт. Л. «Типи Малоросії», «Види Малоросії». На його замовле­н­ня 1910–17 за фото­графіями Й. Хме­левського серії Л. видала фірма «Ґранберґ» у Стокгольмі. Ві­дома серія Л. «Малоросійські типи» за фото­графіями М. Книповича, виконаних у Гадяц. пов. Полтав. губ. (1901, «Ґранберґ»). Ін. серія Л. за світлинами цього ж фо­то­графа ви­йшла 1906 у Варшаві. Серію «Українські типи й краєвиди» (1911–16, «Разсвѣтъ») на Між­нар. ви­ставці 1911 у Варшаві від­значено 1-ю премією. Серед ви­дань, що від­ображають типи насел., нар. побут та культуру Галичини, Волині, Буковини, За­карпа­т­тя, від­значаються високою якістю Л., випущені Г. Гануляком, Я. Оренштайном, Ю. Тищенком, М. Сеньковським та ін. Найбільший внесок у створе­н­ня Л. із краєвидами міст, м-чок, с-щ, присвяч. етногр. тематиці, зробили фото­графи О. Іваниць­кий, В. Світличний, К. Фішер та ін. Д. Марков від­крив фотоательє у Києві, щорічно випускав 30–36 тис. пошт. Л. Ательє полтав. фото­графа Й. Хмелевського вважалося на той час одним із найкращих у Рос. імперії. Він є автором порт­ретів видат. діячів укр. культури Лесі Українки, М. Коцюбинського, Г. Хоткевича, В. Стефаника, Олени Пчілки. Через Л. активно поширювали інформацію про культуру України, зокрема літературу, образотворче, нар. та муз. мистецтва, театр. Найбільший масив Л. із памʼят­ками укр. культури становить цикл «Українське мистецтво», що презентує кращі зразки 15–19 ст. і складається із серій: «Порт­рети», «Різьби», «Малярство академічне ХVIII–ХІХ ст.», «Ікони» (2 серії), «Народне малярство», «Штихи» (2 серії), «Сні­сарство», «Шиття і тканини», «Ке­раміка», «Будівництво цивільне», «Металеві вироби» (1918–19, видавництва «Друкар» та «Галицька на­кладня»). Нар. творчість зна­йшла від­ображе­н­ня у серіях Л. «Українське старовин­не вишива­н­ня і мережки» та «Мотиви українського орнаменту» за малюнками М. Дяченка (1912, видавництво «Час»). Малюнки писанок Ф. Красицького стали основою серії Л. «Київ­щина. Народні писанки» (ви­йшли 1911 у його влас. видавництві «Квітка»). Добірку пошт. Л. із зображе­н­ням укр. писанок В. Маслян­никова 1917 випустило київ. видавництво «Криниця». У 1910-х рр. у Львові ви­дано Л. із малюнками орнаментів килимів, зразків вишивок, ґер­данів, виконаних Т. Гриневичем (видавництва «Сокільський базар», «Союзний базар» та ін.).

Видавали Л. із зображе­н­нями фото­графіч. і худож. порт­ретів класиків укр. літ-ри, діячів культури та мистецтва, видат. істор., держ. і політ. діячів. На поч. 20 ст. у видавництвах «Криниця» і «Час» на­­друковано серії пошт. Л. із ре­продукціями порт­ретів видат. діячів укр. культури, зокрема М. Лисенка, М. Старицького, Б. Грінченка, Олександра Олеся. Порт­рети укр. письмен­ників часто подавали у по­єд­нан­ні з їхніми висловами. Одна з перших таких серій ви­дана у Львові 1901, а у видавництві «Разсвѣтъ» 1911 випущено серію (350 шт.) порт­ретів класиків вітчизн. літ-ри, адрес. бік Л. містить короткі біогр. довід­ки. Ві­домості про життя і творчість порт­ретованих по­дано на Л. серії «Третя доба літератури русько-української» (1904–05, м. Жовква, нині Львів. обл., печатня отців Василіян). Порт­рети знаних класиків та малові­домих письмен­ників від­творено у серії Л. «Рідне слово» (1902, вид. Я. Оренштайна). Серію «Українські письмен­ники» ви­дано П. Дятловим 1917 у Відні. Випускали також Л. з іл. до творів М. Гоголя, І. Франка та ін.

Великим масивом у вітчизн. і зарубіж. видавництвах виходили Л. шевченків. тематики. Автопорт­рети, порт­рети Т. Шевченка, іл. до окремих його творів та пісень на слова Кобзаря, ре­продукції живопис. і графіч. робіт митця, види памʼят. місць, повʼяз. із жи­т­тям та діяльністю поета і художника. Одними з перших шевченків. Л. вважають Л. із порт­ретом Т. Шевченка (1898, Спілка малярів польських) та кольор. Л. за малюнком А. Андрейчина (1900, Львів, ви­дана Є. Пожарським). Від 1911 Л. видавали до ювілеїв Т. Шевченка. Ві­домі благочин­ні Л. із написом «Жер­твуйте на памʼятник Т. Шевченкові у Київі!». Найбільше таких карток ви­дано у серії за малюнками до укр. нар. пісень, створ. А. Ждахою (1911, видавництво «Час»).

Окремими серіями друкували більшість Л. театр. тематики. Першу таку серію 1903 видав П. Барський. Сцени з театр. ви­став, групові знімки, порт­рети ар­тистів у ролях (М. Заньковецька, П. Саксаганський, М. Садовський, О. Польовий, І. Рубчак, С. Тобілевич, С. Крушельницька та ін.) друкували на Л. серій «Український театр» (видавництво «Разсвѣтъ»), «Українська вмілість. Театр» (ви­пущено у Харкові за фото­графіями О. Іваницького, «Українське видавництво»). Вид-вом «Спілка малярів польських» 1912 у Кракові випущено серію орна­ментов. Л. «Театр Галичини». У Л. зна­йшло від­ображе­н­ня муз. мистецтво України, зокрема фотонатурні та художні порт­рети укр. кобзарів, лірників, композиторів: О. Вересая, І. Кучугури-Кучаренка, М. Кравченка, М. Ли­сенка, різноманіт. муз. т-в. У 20 ст. роз­починається ви­да­н­ня Л. із ре­продукціями творів художників. 1914 видавництво «День» випустило 3 серії по 8 Л. із ре­продукціями картин М. Бурачека, Є. Вржеща, В. Галімського, І. Їжакевича, О. Ро­манова та ін., присвяч. Києву та його памʼяткам архітектури. Серії кольор. Л. видавництва «Разсвѣтъ» зна­йомили з творами В. Котарбінського, О. Красовського, А. Ма­левича, М. Пимоненка, М. Холодовського, Б. Романовського, С. Васильківського та ін. За 1904–09 В. Роз­вадовський видав Л. із ре­продукціями кращих картин, екс­понов. на організов. ним пере­сув. ви­ставках (ви­да­н­ня Нар. ви­ставки картин). Випускали Л. із ре­продукціями творів укр. художників видавництва «Глобус», «Друкар», «Українська хата», «Квіт­ка», Общини св. Євгенії, а також видавці Я. Оренштайн, М. Джулинський, П. Дятлов, О. Дякова. У видавництві «Русалка» (очолював Г. Гануляк) у 1910–20-х рр. видавали Л. із ре­продукціями творів художників О. Куль­чицької, Й. Куриласа, В. Маковського, А. Манастирського, Я. Пстрака та ін. На теренах тогочас. України над створе­н­ням Л. також працювали В. Гулак, В. Замирайло, В. Кадулін, І. Косинін, О. Литвиненко, Г. Нарбут, М. Самокиш, Я. Струхманчук, Є. Турбацький, С. Яремич та ін.

Пере­важну більшість худож. Л. становлять вітальні. В Україні перші такі Л. зʼявилися у зх. регіонах. Характер. особливістю цих ви­дань є по­єд­на­н­ня малюнка з нар. орнаментом, графіч. зображе­н­ням писанок, гілками верби тощо. Такі Л. видавали до Різдва, Нового року, Великодня, іменин, днів народже­н­ня тощо. Сюжети одних складалися пере­важно із символіки свят, ін. були ілюстрацією свята в місті чи селі. Одним із найбільш продуктив. художників, які працювали для укр. Л., був Я. Пстрак, який від­творював у Л. різдвяні та великодні сюжети. 1901–14 за його малюнками ви­дано бл. 170 варіантів Л. Це були серії різдвяних і великод. карток, серії «Галицькі народні типи», «Жіночі порт­рети», «Види Львова», «Краєвиди Прикарпа­т­тя», «Львів­ські типи», «Порт­рети на білому фоні», іл. до повісті «Тарас Бульба» М. Гоголя. Їх випускали видавництва Я. Оренштайна (м. Коломия), «Ру­салка» (Львів), «Сучасне польське мистецтво» (м. Пере­мишль, нині Польща), «Кракус», «Поштувка» (обидва — Краків), «Сві­тло­друк та графічне мистецтво» (Будапешт). У 1920–30-х рр. ве­ликодні і різдвяні Л. Я. Пстрака пере­видавали кілька разів (видавництва «Русалка», «Союзний базар», «Рідна школа»). Серед перших авторів Л. — Й. Курилас. Серед найві­доміших його Л. — «Різдво Христове», «Святий вечір», «Колядники». 1901 М. Джу­линський видав серію його Л., присвяч. церк. та нар. пісням. На Л. ре­продукували пейзажі, зображе­н­ня істор. місць І. Їжакевича. За його малюнками київ. видавець П. Плахов 1904 випустив серію великод. Л. А. Ждаха створив кілька десятків акварелей за мотивами укр. пісень саме для від­творе­н­ня у Л. 1893–1914 він виконав серії графіч. композицій за найтиповішими сценами із сюжетів до укр. нар. пісень; у видавництві «Час» 1911 випущено першу серію Л. (10 шт.), 1912 — другу (12 шт.). По­єд­на­н­ня іл. із нотами забезпечило Л. А. Ждахи велику популярність. Окрім майстерно виконаних малюнків, до Л. уміщено ноти пісень зі словами. В іл. вдало викори­стано орнамент, під­порядков. змісту малюнка, у на­звах пісень — укр. істор. шрифти. Авто­рами малюнків для різдвяних і великод. Л. були також В. Кадулін (1900-і рр., видавництво «Разсвѣтъ»), О. Кульчицька (1909–10, видавництво «Основа»; 1914, 1916, видавництво «Ру­салка»). За малюнками київ. карикатуристів В. Кадуліна і В. Гулака 1911–15 видавництво «Раз­свѣтъ» видало серії гуморист. Л. «Російські гумористичні листівки», «Типи студентів і курсисток», «Типи гімназистів і гімназисток»; понад 300 Л. на тему укр. побут. гумору, зокрема на антиалкогол. тематику, виконав В. Гулак (1909–12, вид. Д. Маркова); серії «Десять заповід­ей молодим дівчатам» (1912, Ґран­берґ), «Десять заповід­ей нежонатим» (1912, видавництво «Разсвѣтъ»). У сатир. і гуморист. Л. — сатира на певні шари су­спільства, професії; порт­ретні шаржі і карикатури на політ. діячів та діячів культури, антиалкогол. сатира; сатира на новини в науці і техніці, сімейні стосунки, емансипов. жінок; гуморист. прислівʼя і приказки, серії Л. із побут. коміч. сценками. Майже всі значимі події знаходили від­ображе­н­ня на Л., що ілюстрували сучасність, істор. події княжої доби (за сюжетами О. Кульчицької, О. Новаківського, Є. Турбацького, І. Косиніна та ін.); історію козац.-геть­ман. держави (за сюжетами І. Їжакевича, С. Васильківського, І. Рєпіна, А. Ждахи, І. Косиніна, Є. Турбацького та ін.). Іконо­графії укр. геть­манів присвяч. серію порт­ретів укр. геть­манів, виконаних Г. Коваленком (1904, Полтава, вид. Г. Маркевича), серія з 6-ти порт­ретів за старовин. гравюрами (1911, видавництво «Українська старовина»). Типи різних верств насел. геть­ман. доби від­ображено на Л., ви­даних за альбомом «Із української старовини» художників С. Васильківського та М. Самокиша (1902, товариство «Сокіл»). Л., присвяч. запороз. козацтву, випущено перед 1-ю світ. війною у серії «Запорозька Січ» (видав Я. Оренштайн). У різні роки друкували Л. істор. тематики. Соц. потрясі­н­ня поч. 20 ст. ви­значили тематику політ. і військ.-патріот. Л. Широкого пошире­н­ня набули агітац. Л. політ. партій та організацій. Події революції 1905–07 зна­йшли від­ображе­н­ня на Л.: «Події на крейсері “Очаків”» (1900-і рр.), «Київський політехнічний ін­ститут у дні революції», «Барикадний бій в Одесі», «Тіло матроса Омельчука 28 червня 1905 на Новому молу в Одесі» (1905–09, видавництво «Контр­­агентство друку»), «Омельчук і Матюшенко», «Страта П. Шмід­та» (обидві — 1906) та ін. 1905 у Києві на­друковано серію силует. Л. В. Гулака «Основи громадянської свободи» (4 тиражі 1905). Події 1-ї світової війни, від­ображені на худож. і докум. Л., складалися з ocн. сюжeт. гpyп: плaкaти-за­клики до бою; xpoнікa військ. подій (замальовки бaтaл. cцeн, пopтpeтів і пo­двигів гepoїв). Під час 1-ї та 2-ї світ. воєн Л. друкували уряди та військ. командува­н­ня всіх воюючих сторін. Укр. жін. комітет допомоги пораненим солдатам 1916 у Відні випустив Л. за малюнками О. Кульчицької; видавництво «Русалка» у 1914 та 1916 — серію Л. за малюнками Є. Турбацького «Події Першої сві­тової війни»; «Разсвѣтъ» — значну кількість Л. за малюнками В. Кадуліна та ін. Серед фотодокум. Л. ві­домі картки «До здобу­т­тя Львова 22 червня 1915» (1915, вид. Нового фото­граф. товариства, Берлін), «Східний театр воєн­них дій» (1910-і рр.), «Ав­стрійський санітарний поїзд в Буковині», «На памʼять про звіль­не­н­ня Львова від москалів» (оби­дві — 1915), «Харківські автомобілісти на війні», «Російська піхота на марші», «У польовому шпиталі», «Типи російських сол­дат», «Загальний ви­гляд Львова, зайнятого російською армією 21 серпня 1914» та ін. Про боротьбу українського народу за державність, прагне­н­ня до злуки свідчать числен­ні Л. із зображе­н­ням карт, гербів Галиц.-Волин. і Київ. князівств та порт­ретами культур. діячів: ви­дана напередодні 1-ї світової війни пошт. Л. «Гео­графічна карта земель в Росії та Австро-Угорщині, де осіли українці» зображає порт­рети геть­манів (Полтава, вид. Г. Коваленка); «Дорога століть на Україні» (1917, Центр. управа укр. легіону, Ві­день) містить контури етніч. тер. України та Чорного моря з порт­ретами держ. діячів України-Руси; «Історичні герби українських земель» М. Битинського (1920-і рр., вид. Б. Тищенка, Ві­день), «Боже, Вкраїну спаси!» (1907, «Сокільський базар»). До окремих рядків укр. гімну за іл. Є. Турбацького ви­йшла серія Л. «Ще на вмерла Україна». Тризуб уперше по­дано на Л. А. Око­лота «Боже, спаси Вкраїну!» (1918, Київ). 1917 у м. Петро­град (нині С.-Петербург) Укр. літ.-художнє товариство видавало нац.-па­тріот. Л. за малюнками О. Литвиненка «Герб славного Війська Запорозького», «Т. Шевченко», «І. Франко», «Слава Україні!», «Хай живе вільна Україна!», «Єд­наймося, братаймося…». Історію боротьби за від­новле­н­ня укр. державності ілюструють Л. періоду галиц. стрілецтва. Командува­н­ня Легіону УСС створило Прес. Кватиру — спец. орган, центр культурно-просвітн. роботи з випуску наоч. документів, присвяч. героїч. добі нац.-визв. змагань. Гурт талановитих діячів образотвор. мистецтва очолив Й. Курилас. Бо­йова управа мала своїх фото­графів та художників (Е. Бородієвича, Ю. Буцманюка, Ю. Краківського, Л. Ґеца, І. Іван­ця, Т. Мойсеєвича, В. Різумовича, Я. Рудницького. М. Вен­гжина та ін.). Коштом та з ініціативи Бо­йової Управи Легіону УСС, що входив до складу австро-угор. армії, 1917 у Відні ви­дано поштівки з порт­ретами політ. діячів, старшин і рядових стрільців, сценами життя легіону. За малюнками Ю. Буцманюка випущено серію Л. на теми бо­йової діяльності УСС, випуск по­вторено видавництвом «Союзний базар»; за оригіналами О. Куриласа серія кольор. Л. на теми життя і бо­йової діяльності УСС («Зміна варти», «Частина бою на Лисоні», «Від­хід добровольців», «Ой видно село», «Проща­н­ня», «По бою», «Василь Дідушок» та ін.); за малюнком Ю. Крайківського Л. «Артистична горстка УСС»; 1917 видавництво «Червона калина» випустило дві серії графіч. карток «Українські Січові стрільці (типи в рисунках та малюнках)». Присвяч. УСС Л. видавали Я. Орен­штайн та К. Трильовський. Добу УНР від­ображено на Л. «Українська маніфестація у Києві 19 березня 1917» (1917), «Українські січовики перед Ратушею», «Кін­нотники біля Ратуші» (обидві — 1918, вид. «Східно-Галицька польова газета»), «Мо­литва на Софіївському май­­дані у Києві в день проголоше­н­ня П. Скоропадського геть­маном України 28 квітня 1918» (1918), «Воїни армії УНР», порт­рети М. Гру­шевського та чл. Секретаріату УЦР.

У 1920–30-х рр. в Україні значну роль у створен­ні Л. ві­діграли нові видавництва — держ., парт., при музеях, воєн. зʼ­єд­нань і громад. організацій, створ. на базі ліквідов. приват. видавництв. Мас. тиражами друкували Л. столичні укр. видавництва та обʼ­єд­на­н­ня: «Держ­видав України», «Книго­спілка», «Контр­агентство друку», «Український робітник», «Художник». Найбільше Л. друкувало київ. видавництво «Мистецтво». Л. укр. тематики випускали в Росії «Гиз», «Изогиз», ДТГ (усі — Москва), ДРМ (Ленін­град, нині С.-Петер­бург). Видавали багато фотонатур. Л. із краєвидами міст, новобудовами, від­творе­н­ням побуту і праці робітників. Так, ДВУ у 1930-х рр. випустило 3 комплекти Л. «Дні­прель­стан» за фотоматеріалами з альбому Д. Явор­ницького «Дні­провські пороги». Вид-во «Мистецтво» у 1930-х рр. випустило серії Л. за творами А. Страхова «Дні­прель­стан збудовано!» та О. Шовкуненка «Дні­­прель­стан». Виходили друком вітал. Л. із гаслами до рев. свят. Широко за­стосовували Л. агітац. характеру, які ре­продукували рад. плакати. У довоєн­ні роки створ. чимало Л. із ре­продукціями творів І. Їжакевича, М. Дерегуса, К. Ко­станді, В. Кричевського, М. Глущенка, М. Пимоненка, М. Манізера та ін., а також памʼятками малярства з музеїв та картин. галерей України: серії ре­продукц. Л. за творами всеукр. ви­ставки «Х років Жовтня» (1927, харків. видавництво «Український робітник»), «Українське малярство ХVІІ–ХІХ ст.», «Українське малярство ХІХ ст.» (обидві — 1930-і рр., видавництво «Література і мистецтво»). Після 1939 видавали Л. у серії «Гуцульщина» з ре­продукціями робіт О. Куль­чицької, І. Труша та ін. (видавництво «Мистецтво»). Широкою популярністю користувалися комплекти Л., що презентували зі­бра­н­ня музеїв України. Великим масивом виходили Л.-порт­рети політ. і громад. діячів, письмен­ників, акторів кіно і театру. Мають цін­ність Л. із порт­ретами літераторів, ви­даних у 1920–30-х рр., оскільки більшість з них були ре­пресовані. Це порт­рети В. Бла­китного, В. Бобринського, С. Бож­ка, Д. Гордієнка, І. Дні­провського, Мирослава Ірчана, М. Зерова, Леся Курбаса, С. Пилипенка, В. Поліщука, М. Семенка, О. Слі­саренка, Л. Старицької-Черняхівської, М. Хвильового, С. Черкасенка та ін.; порт­рети укр. кіномитців: З. Валевської, І. Замичковського, П. Масохи, Л. Ос­тровської, П. Отави, А. Бучми та ін. Склад твор. колективу Київ. опери від­ображено на Л., ви­даних 1930 в Укрголовліті. Серед них — порт­рети М. Литвиненко-Вольгемут, В. Будневича, М. Середи, Л. Левицької, І. Паторжинського, В. Будневича, Й. Вейсенберга, В. Литвиненка, М. Форег­гера. Ві­домі Л. зі зразками укр. вишивки І. Корецької, особливістю яких було по­єд­на­н­ня орнаменту з краєвидами, сільс. побутом, типами селян, флорою та фауною (1937, львів. видавництво «Тема»); Л. В. Павленко «Українська народна вишивка» (1930-і рр., харків. товариство «Художник»); «Зразки мистецтва західних областей України» (1941, «Мистецтво»).

Під час 2-ї світової війни на окупов. тер. України роз­по­всюджували ку­старні Л. із зображе­н­нями нар. орнаменту й роз­пису. За укр. сюжетами видавали Л. і в РФ: Л. «Українські партизани пишуть радіо­граму гад-Дольфу Гітлеру» О. Козюренка, до 25-ї річниці Рад. України (обидві — 1942). Випускали також Л. із порт­ретами героїв. Солдат. Л. видавали деякі польові військ­торги, що друкували архіт. па­мʼятки визволених міст України. 1944 поновлено випуск Л. у видавництвах: «Укрдерж­видав», «Мис­тецтво», Харків. книжк.-газет. видавництві та ін. 1944 «Укрдерж­видав» за малюнками Й. Дайца на теми війни видав Л. із текс­том та нотами укр. пісень («Зажурилась Україна», «Від Сяну до Дону», «За Радянську Україну»). У перші повоєн­ні роки Л. здебільшого видавало «Мистецтво» за ре­продукціями творів укр. художників, із зображе­н­нями нар. вишивок, видами міст, істор. па­мʼятками тощо. У 1950–80-х рр. виходили тисячі назв Л., що охоплювали всі сфери люд. життя і діяльності. Випуск Л. здійснював також комбінат друку «Радянська Україна» (Київ). Знач­ну кількість Л. на укр. тематику випускали моск. видавництва «Изогиз», «Советский художник». Окремо, серіями і в комплектах виходили Л. із зображе­н­нями міст, місцевостей України: комплекти «Від­­відайте Україну» (1962), «Архітектурні памʼятники України» (1966; обидва — «Мистецтво»), «Памʼятні міста Тернопільщини» (1987, «Ра­дянська Україна») та ін. Комп­лектами видавали Л. із ре­продукціями творів живопису, станк. графіки, скульптури, картин окре­мих художників, зокрема темат. під­бірки, присвяч. митцям окре­мих регіонів України, комплекти Л. із респ. худож. ви­ставок, комп­лекти ре­продукцій творів Й. Бок­шая, М. Глущенка, О. Дан­ченка, І. Їжакевича, Ф. Кричевського, А. Манастирського, С. Світославського, В. Чебаника, С. Шиш­ка, О. Шовкуненка, Т. Яблонської та ін. На внутр. боці обкладинок комплектів часто роз­міщували мистецтвозн. стат­ті, на звороті — інформацію про митця та його творчість. 1979 ви­дано комп­лект Л. з автопорт­ретами укр. художників, зокрема Д. Без­перчого, П. Волокидіна, А. Ерделі, І. Їжакевича, В. Касіяна, Ф. Кричевського, О. Кульчицької, П. Лев­ченка, А. Манастирського, О. Му­рашка, О. Новаківського, К. Пав­лова, Т. Шевченка, В. Штернберга, Т. Яблонської. Із шедеврами музеїв і галерей України та зі складом їхніх колекцій зна­йомлять комплекти Л. із ві­домостями про фонди музею, а також про вміщені до комплектів твори. Серед них — комплекти Л. з екс­понатами музеїв Києва, Коломий. музею нар. мистецтва Гуцульщини та Поку­т­тя, Донец., Одес., Полтав., Севастоп., Сум. ХМ, Одес. картин. галереї, Львів. музею укр. мистецтва.

Вид-во «Мистецтво» випустило комплекти Л., присвяч. укр. нар. та ужитк. мистецтву, що презентували зразки укр. нар. одягу, твори нар. мистецтва: «Українська на­родна творчість» (1955), «Українське народне мистецтво» (1959), «Український народний одяг» (1960); окремими комплектами виходили Л., присвяч. осередкам нар. творчості, зокрема «Художні промисли України: Львівщина» (1984), «Художні промис­ли України: Петриківка» (1985), «Ху­дожні промисли України: Опіш­ня» (1986), «Художні промисли України: Богуслав», «Український декоративний роз­пис» (обидва — 1989). Доробок майстрів декор. роз­пису висвітлено у комплектах: «Миронова Єлизавета» (1970), «Білокур Катерина» (1972), «Я. Го­менюк та С. Гоменюк-Мельник» (1978), «Федір Панко. Петриківський роз­пис» (1986), «Олексій Макаренко. Декоративний роз­пис» (1988) та ін. Видавали під­бірки Л. із порт­ретами ві­домих діячів науки і культури, мистецтва, літ-ри, істор. та держ. діячів, героїв воєн і праці. Л. із порт­рет. зображе­н­нями за­звичай містили ві­домості про зображену особу. На Л. ре­продукували порт­рети держ., політ. і військ. діячів К. Во­рошилова, Г. Котовського, В. За­тонського, М. Скрипника, С. Ко­сіора. Виходили темат. комплекти: «Герої громадянської вій­ни» (1962, «Радянська Україна»), «Герої “Партизанської іскри”» (художник Р. Масаутов, 1970), «Герої “Молодої гвардії”» (1972; обидва — «Мистецтво»). У комплектах Л. від­творено зображе­н­ня М. Островського, О. Довженка. У наборах Л. із серії «Класики української літератури у фото­графіях» пред­ставлені І. Карпенко-Карий, М. Коцюбинський, М. Кропивницький, І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, М. Ста­рицький та ін., «Українські радянські письмен­ники» (1973, «Мистецтво»). На Л. від­творювали іл. до літ. творів: комплект Л. до повісті «Земля» О. Кобилянської в ліно­гравюрах С. Ада­мовича (1962), до зб. «Спів­омовки» С. Ру­данського (художник Ю. Северин, 1969, «Мистецтво») та ін. У рад. часи видавали окремі Л. та комплекти Л., присвяч. Т. Шевченку: «Канів» (1961), «На мотиви поезій Т. Шев­ченка» (1962), «Українські народні пісні на слова Т. Шевченка», «По шевченківських місцях», «Т. Шевченко в українській радянській графіці» (усі — 1963, «Мистецтво»), «Художники — Коб­зареві» (Респ. художня ви­ставка до 150-річчя з дня народж. Т. Шевченка, 1965, «Мистецтво»), комплект Л. «Т. Шевченко» із серії «Класики української літератури у прижит­тєвих фото­графіях» (1974, «Дні­про»). Числен­ні комп­лекти Л. «Т. Шевченко-художник» видавали у 1960–80-х рр. у видавництві «Мистецтво». Театр, кіно, спорт і музика України також знай­шли від­ображе­н­ня у комплектах Л.: «Корифеї українського театру» (1957), а також випущені у видавництві «Мистецтво» комплекти: «Українські композитори» (1974), «Діячі українського радянського театру» (1976), «Дія­чі українського театру» (1982), комплекти Л., які зафіксували моменти ви­ступу Укр. худож.-спорт. ансамблю «Балет на льоду» (1970), Держ. засл. ансамб­лю танцю УРСР (1971). «Укр­рекламфільм» та «Укрфото» видавали у 1950–80-х рр. світлини артистів театру і кіно, майстрів спорту. Виходили друком Л. із порт­ретами футболістів київ. «Динамо» та фрагментами фут­бол. гри. Л. су­проводжували текс­том про історію футбол. команди і короткими біогр. даними (1986, «Укр­рекламфільм»; 1987, «Радянська Україна»).

Мас. випуск вітал. Л. за участі профес. художників роз­почато у 1950-х рр., коли багатоміль­йон. накладами видавали Л. до новоріч., держ., між­нар., профес. і сімей. свят. Від­родже­н­ня Л. різдвяної та великод. тематик від­булося на­прикінці 1980-х рр. В основі композицій Л. — сюжети народже­н­ня Христа, зображе­н­ня Церкви, Віфлеєм. зорі, дідуха, колядників. Над створе­н­ням вітал. Л. працювали Г. Горобієвська, І. Дзюбан, О. Долотін, Д. Захарченко, Г. Кислякова, С. Кічай, О. Мікловда, Н. Морозова, А. Пономаренко, З. Расіна, Р. Саєнко, Ф. Панко та ін.

Поштівки незалеж. України виходять меншими накладами, проте вирізняються високою полі­граф. якістю. До випуску Л. долучилися більшість спеціалізов. держ., приват. видавництв і видавців: «Мистецтво», «Преса України», «Балтія друк», «Такі справи», «Арт і мрія», «Струм», «Святогор», «Спалах», «Марка України», «Свічадо» (усі — Київ), «Золоті сторінки», «Панорама Арт» (обидва — Харків), «Каменяр», «Свічадо» та «Олір» (усі — Львів), «Дні­про­книга» і «Зоря» (обидва — Дні­пропетровськ), «Деснянська правда» (Чернігів), «Ґражда» (Ужгород), «Лілея-НВ» (Івано-Франківськ), «Вимір» (м. Дрогобич Львів. обл.) та ін. Найбільше видавали вітал. Л. у їх різновидах: присвяч. дням Кон­ституції, Незалежності та Пере­моги, Новому року, реліг. та профес. святам, із днем народже­н­ня тощо. Продовжується традиція випуску видових Л. у серіях і комплектах, що презентують як ві­домі шедеври архітектури укр. міст, м-чок, с-щ, так і не­вдалі втруча­н­ня в істор. забудову (серія Л. «Хто руйнує моє місто?», 2010-і рр., «Лілея-НВ»). Поширеними є Л.-порт­рети, серед яких — темат. комплекти «Гео­графи України» (1998, «Вимір»), «Історична галерея: Ви­значні діячі науки, культури, освіти, видатні по­статі громадсько-політичного та духовного життя Закарпа­т­тя» (1998, «Ґра­жда»). Видають ре­продукц. Л. із творами образотвор. і декор.-ужитк. мистецтва, серед яких — комплект Л. «1464 взірці українських народних писанок» («Сві­чадо», 2005); комплект «В. Мер­злякова. Петриківський роз­пис» (К., 1990-і рр.).

Значну кількість укр. Л. видавали за кордоном. У Європі, Австралії, США, Канаді, — всюди, де проживали українці, завжди в обігу були Л., присвяч. темам, забороненим в Україні за часів колиш. СРСР: зображе­н­ня храмів, ікон, порт­рети геть­манів, ви­знач. діячів доби визв. змагань. 1916 І. Іванець опрацював проект стрілец. прапора, зображе­н­ня обох сторін якого по­дано на кольор. Л., ви­даних 1918 у Відні Центр. управою УСС; у 1960–70-х рр. випущено серію з 12-ти графіч. Л. за оригіналами художника у видавництві «Наша слава» (Канада). У 1920–30-х рр. Укр. Червоний хрест на еміграції викори­став художні Л. із ре­продукціями робіт І. Їжакевича, В. Галімського, М. Бурачека та ін. художників (1912, видавництво «День») для перед­руку у берлін. видавництві О. Дякової та нью-йорк. видавництві «Голос правди» (1921). Ці Л. містили напис: «Поможіть голодним на Україні! Український Червоний хрест». Спеціально для ре­продукува­н­ня на Л. О. Лятуринська виконала серію графіч. порт­ретів Марка Вовчка, І. Котляревського, М. Кропивницького, В. Стефаника, І. Франка, Т. Шевченка. Л. випущено у 1930-х рр. у Празі. Окремою Л. ви­дано порт­рет Олександра Оле­ся (1945). Над поштівкою працював М. Левицький, який був автором великод. Л. «Квітна неділя», «Малюва­н­ня писанок», «Об­ливаний понеділок», а також благодій. різдвяних Л., випущених 1937 товариством «Сила» («Св. Ми­колай», «Колядники»), серії різд­вяних карток (1930-і рр., видавництво «Криниця», Пере­мишль): «Різдво Христове», «Коляда на Запорож­жі», а також великодні Л. «Не я бʼю, верба бʼє», «Хри­стосува­н­ня».

Образ і дух укр. нац. під­пі­л­ля роз­кривають мальов. і друков. (Прес. бюро закордон. пред­ставництва УГВР) Л. УПА, присвяч. пере­важно Різдву, Великодню. М. Гримич і Б. Малина упорядкували альбом «Листівки Української Пов­станської Армії» (К.; Торонто, 2008). У таборі вій­ськовополонених в італ. м-ку Ріміні 1945–47 українці створили редакцію «Батьківщина», до якої через від­діл культ.-осв. референта (працювали сотник Б. Під­гайний, майор З. Вин­ницький, поручники Є. Попівський і Б. Литвинович) надходили замовле­н­ня на випуск вітал. Л., грамот, канцеляр. бланків. За тех. від­творе­н­ням Л. були друкарські та фото­графічні. З друкар. вер­стата Л. за­звичай від­творювали в одноколір. варіанті (зеленому, синьому, вишневому, були й чорно-білі); Л.-фото­графії тиражували лише як чорно-білі. Найбільше сюжетів Л. присвяч. Різд­ву й Великодню. У низці Л. з елементами гумору від­творено побут українців. О. Слупчинський створив Л. «Козаки-задротянці пишуть листа до Ру­звельтової» (прототипами образів були таборові старшини). Л.-фото­графії від­різнялися дещо меншим фор­матом. Л. пере­силали в ін. табори пере­міщ. осіб землякам, зна­йомим, у редакції укр. часописів, громад. установи. Прес. бюро закордон. пред­ставництва УГВР під­готувало серію вітал. Л., які від 1946 друкували у містах Реґенсбурґ, Зальцбурґ, Новий Ульм та Мюнхен. Випуском Л., бофонів і марок Під­піл. пошти України за­ймалися Л.-С. Рихтицький і С. Голяш. Ві­домо, що деякі Л. виконали Ю. Костів, А. Каника, та М. Левицький (псевд. Лев). Ці Л. поширювали здебільшого в еміграції, окремі потрапляли до укр. під­пі­л­ля. Тема голодомору 1932–33 в Україні також зна­йшла від­ображе­н­ня у Л.: «Поможіть голодуючим Росії та Вкраїни» (Прага), «15-річчя. 8 міль­йонів жертв голоду в Україні» (випущена 1948 Спілкою укр. молоді в Німеч­чині). 14 березня 1948 у Мюнхені проведено акцію до 15-ліття голодомору, де Спілці укр. молоді вдалося залучити також мельниківців, які своїм коштом ви­друкували Л. про голодомор нім. та англ. мовами і роз­по­всюджували їх на вулицях міста, залізнич. вокзалі. Укр. воєн­но-істор. ін­ститутом у Торонто ви­дано комплекти «Епізоди з української визвольної боротьби» (1952), «Вищий командний склад військ УНР доби визвольної боротьби» (1954). На вшанува­н­ня 40-річчя УСС 1954 Е. Козак створив серію картин на теми стрілец. традицій, пісень і жартів. Окремі з цих картин роз­міщені на Л. у видавництві «Червона калина» (Нью-Йорк): «Засумуй, трембіто, та по всьому світу», «А ми тую калину пі­діймемо...», «Хто живий, вставай...», «Їхав стрілець на війноньку...», «Видиш, брате мій...», «Чорно­бривко моя...». До створе­н­ня різдвяних Л. в еміграції долучилося багато художників. Зокрема П. Андрусів створив низку малюнків для вітал. Л., випущених у 1960-х рр. видавництвом Т. Барана у Канаді. «Український книгар» у Лондоні видавав вітал. різдвяні Л. за сюжетами С. Гординського («Христос родився», «Веселих свят!»). Твори К. Кричевської-Росандіч ре­продукували на Л. видавництва «Хвилі Дні­пра» (м. Клівленд, США).

Широкого роз­по­всюдже­н­ня у 21 ст. набули Л. ручної роботи (т. зв. hand made, із викори­ста­н­ням різноманіт. декор. елементів та натурал. матеріалів) і без­коштовні Л. freecards, а також електрон­ні, музичні, віртуальні з нагоди різноманіт. подій, профес. свят, для дівчат, хлопців, родичів, кумів, керівників та ін. Для виготовле­н­ня сучас. Л. за­стосовують новітні методи і технології, зокрема УФ-лаку­ва­н­ня, повноколір. і трафарет. друк, тисне­н­ня фольгою, склеюва­н­ня. Великої уваги надають формі Л. Колекціонува­н­ням, систематизацією і ви­вче­н­ням Л. за­ймається філокартія.

Літ.: Шабельская Н. Л. Новая отрасль художествен­ной промышлен­ности // Искус­ство и худож. пром-сть. Москва, 1899. Т. 2; Художествен­ные открытые письма издательства «Новь». К., 1916; Бугаєвич І. В. Українські листівки і філокартія: Нотатки колекціонера. К., 1971; Файнштейн Э. Б. В мире открытки. Москва, 1976; Шонк-Русич К. Україна в листівках. Нью-Йорк, 1981; Іван Фран­ко в ілюстрованій листівці за матеріалами М. С. Забоченя: Каталог ви­ставки. Л., 1987; Леся Українка в ілюстрованій поштовій листівці: Каталог-путівник. Лц., 1991; J. Kotiowski. Dawne posztówki: historia — ikonografia — kołekcjonerstwo. Warszawa, 1998; Забочень М. Україна у старій листівці: Альбом-каталог. К., 2000; Фоменко Д. Аркушеві образо­творчі ви­да­н­ня у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (1904–1923): Біо­бібліогр. покажч. К., 2002; Яцюк В. Шевченківська листівка як памʼятка історії та культури. 1890–1940. К., 2004; Костюк В. Гадяч у старовин­ній листівці. К., 2007; Корпанюк П. Мій рідний край: Альбом-каталог листівок. К., 2007; Корпанюк П. Українська святочна картка: Альбом = Ukra­inian greeting postcards: Album. К., 2009; Івано-Франківськ на давній поштівці = Iwano-Frankiwsk auf alten Postkarten: з колекції З. Жеребецького. Ів.-Ф., 2011; Сурнин С. Веселый «Рас­свет», или Юмор по-киевски. К., 2012; Камʼянець у старих листівках. Камʼянець-Подільський, 2013; Аничин Е. Каталог почтовых карточек Полтавы и окрестностей. П., 2014. Ч. 1; Тимошик М. Українська книга і преса в Італії. К., 2015.

Т. А. Галькевич, Л. М. Гутник

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю