Листівка - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Листівка

ЛИСТІ́ВКА – аркушеве образотворче видання визначеного формату, один бік якого є репродукцією, малюнком чи фотографією, а інший може бути використаний для письма або містить текст, що пояснює зображення. Ін. назви: кореспонденц. карта, пе­репис. листок, дописна картка, пошт. картка, пошт. Л., поштівка, відкритий лист. Виділяють фотолистівки (фотонатурні чи докум., в основі – фотографія) та художні: оригін. (виконані худож­ником для відтворення на пошт. Л.), репродукційні (репродукції з худож. творів). За функціонал. призначенням вирізняють Л. для пересилання поштою відкритого повідомлення без конверта (мають адресну сітку, місце для марки) та Л. і комплекти добірок культурно-просвітн. спрямування, не призначені для пересилання (без адрес. сітки, здебільшого з пояснювал. текстом на звороті). Історія Л. пов’я­зана з розвитком пошт. справи, фотографії. Випущені пошт. відомствами Л., зазвичай, із друков. знаком пошт. оплати (мар­ков. пошт. Л.); на худож. немарк. Л. передбачено місця для наклеювання. Вважають, що першу різдвяну Л. створ. 1794 у Великій Британії. Художник Добсон як привітання відправив другові картинку із зображенням сімейства навколо ялинки. Ця ідея сподобалася, і наступ. року Доб­сон розіслав подібні картки ін. знайомим. Згодом мальов. при­вітал. картки почали продавати. І сьогодні різдвяні та новорічні Л. користуються найбільшою популярністю. Від 2-ї пол. 19 ст. вітал. Л. друкують у багатьох кра­їнах Європи. Першу Л. під назвою «картка для кореспонденції» із віддруков. маркою (з одного боку картки писали адресу, з ін. – текст) випущено в Австро-Угорщині 1869 за пропозицією економіста Е. Германа. 1871 для народів, які перебували під владою Австро-Угорщини, введено в обіг Л. із написами нім. та мовою народу, для якого їх призначали, зокрема й українською. У країнах Зх. Європи пошт. Л. з’явилися у 1870-х рр., у Росії – 1872 (надрук. Експедицією заготовлення держ. паперів на сіро-білому папері), США – 1873. Ілюстров. Л. з’яви­лися в роки франко-прус. війни (1870–71). Деякі солдати супроводжували пошт. картки малюнками і надсилали їх рідним. Цю ідею оперативно сприйняли комерсанти. А. Шварц із м. Оль­денбурґ (Німеччина) 1870 випус­тив ілюстров. Л. із невеликою віньєткою-образом нім. артилериста з гарматою, у листопаді того ж року франц. книготорговець Л. Бесардо видав Л. із графіч. зображенням франц. зброї і патріот. написами. Розповсюдженню Л. сприяла орг-ція Все­світ. пошт. спілки, що виробила єдині тарифи і встановила порядок транзит. пересилань. 1878 на Всесвіт. пошт. конгресі в Парижі ухвалено міжнар. стандарт Л.: 9 × 14 см, 1925 – 10,5 × 14,8 см. Зараз використовують також ін. формати. Зворот. бік пошт. Л. був признач. для адреси, 1904 поділений на дві частини: права – для адреси, марки та пошт. позначок, ліва – для тексту. Спочатку Л. видавали способом хромолітографії, пізніше – автотипії і фототипії. Згодом застосовували способи цинкографії та ксилографії, ще пізніше – геліогравюри, фото та мецо-тинто, офсет. До Росії Л. привозили з-за кордону, переважно з Німеччини. Монопол. право на випуск відкритих листів у Росії належало Держ. пошт. відомству, 1894 міністр внутр. справ Росії дозволив друкування «блан­ковъ открытыхъ писемъ частного изготовления». Перші рос. різд­вяні Л. випущено 1898 С.-Петер­бур. піклувал. ком-том із добродій. метою (серія з 10-ти Л. за малюнками с.-петербур. худож­ників).

Відтворюючи краєвиди різних місцевостей, Л. навчають географії, подаючи пам’ятки арх-ри, живописні полотна – мист-ву. Написи на Л. дають повніше уяв­лення про зображені об’єкти. Л. сприяють освіченості народу, розповсюдженню знань, формуванню мист. смаків. Перші ілюстров. Л. із краєвидами укр. міст і сіл, антропол. типами укра­їнців з’явилися у 1890-х рр. Їх видавали у Чернівцях, Станіславі (нині Івано-Франківськ), Львові, від поч. 20 ст. – також у Києві, Одесі, Харкові, Полтаві, Катеринославі (нині Дніпропетровськ), Кам’янці-Подільському (нині Хмельн. обл.) та ін. містах. Л. випускали у вид-вах і фотоательє, зокрема друкарня С. Куль­женка, «Хромосвіт», «Разсвѣтъ», «День», «Час», «Друкар», «Глобус», «Квітка», «Українська хата» (усі – Київ), «Русалка», «Сокільський базар» (обидва – Львів), «Галицька накладня» (м. Коломия, нині Івано-Фр. обл.), «Ренесанс», «Асседоретфегс» (оби­два – Одеса), Вид-во В. Різниченка (м. Батурин, нині смт Черніг. обл.) та ін. Знач. внесок у розвиток справи з вид-ва Л. зробили земські управи, місц. культурні т-ва та приватні видавці, підпри­ємці, власники фотоательє, які випускали Л. переважно з краєвидами свого міста: І. Дохман (Полтава), М. Фадєєв (м. Юзівка, нині Донецьк), І. Золотарьов і Д. Слуцький (м. Єлисаветград, нині Кіровоград), Г. Лей­бенгарц та О. Ейленберг (Житомир), П. Барський, А. Ріхтер, К. Дитріх, А. Теуфель (Київ), В. Чуй­ковський (Львів), Д. Швахман (Вінниця), М. Рутгайзер (м. Біла Церква, нині Київ. обл.), Д. Білоус (Катеринослав), А. Дарре (Хар­ків), В. Свинарський (Кам’янець-Подільський) та ін. Л. укр. тематики випускали також у Росії, зокрема вид-во Общини св. Єв­генії, «Контрагентство О. Суворіна», «Ришар», друкарня Т-ва Голіке і Вільборг (усі – С.-Петер­бург), фототипія «Шерер, Набгольц і Ко» (Москва). Частину замовлень на друк і видання Л. виконували зарубіжні фірми у Стокгольмі, Ляпцизі, Дрездені (обидва – Німеччина), Кракові. Найбільш розповсюдженими були пошт. Л. із краєвидами міст, селищ і Л., що відтворювали найрізноманітніші картини з жит­тя міста та укр. села (заг. вигляди, вулиці, околиці, архіт. споруди та скульптурні пам’ятники, садово-парк. арх-ра, краєвиди). Видавали окремі Л. та серії Л., зокрема «Малоросія» (1906–16, вид-во Общини св. Євгенії), «Дні­провські пороги» (1915, «Контр­агентство О. Суворіна»). Посилення інтересу до нар. життя стимулювало широке розповсюдження пошт. Л. етногр. тематики, що зображали різні типи насел., соц.-культурне життя та побут України. Одну з найбільш ранніх серій Л. – «Малоросійські типи» (відтворювала типи українців за фотографіями О. За­вадського) видано на поч. 20 ст. у м. Лубни (нині Полтав. обл.). Наступна серія за тією ж назвою надруков. 1902 у Москві фототипією «Шерер, Набгольц і К°» (повторно – 1903, 1905, 1906). За фотографіями Й. Хмелевського полтав. видавець І. Дохман у 1900-х рр. випустив серії пошт. Л. «Типи Малоросії», «Види Малоросії». На його замовлення 1910–17 за фотографіями Й. Хме­левського серії Л. видала фірма «Ґранберґ» у Стокгольмі. Відома серія Л. «Малоросійські типи» за фотографіями М. Книповича, виконаних у Гадяц. пов. Полтав. губ. (1901, «Ґранберґ»). Ін. серія Л. за світлинами цього ж фо­тографа вийшла 1906 у Варшаві. Серію «Українські типи й краєвиди» (1911–16, «Разсвѣтъ») на Міжнар. виставці 1911 у Варшаві відзначено 1-ю премією. Серед видань, що відображають типи насел., нар. побут та культуру Галичини, Волині, Буковини, За­карпаття, відзначаються високою якістю Л., випущені Г. Гануляком, Я. Оренштайном, Ю. Тищенком, М. Сеньковським та ін. Найбільший внесок у створення Л. із краєвидами міст, м-чок, с-щ, присвяч. етногр. тематиці, зробили фотографи О. Іваниць­кий, В. Світличний, К. Фішер та ін. Д. Марков відкрив фотоательє у Києві, щорічно випускав 30–36 тис. пошт. Л. Ательє полтав. фотографа Й. Хмелевського вважалося на той час одним із найкращих у Рос. імперії. Він є автором портретів видат. діячів укр. культури Лесі Українки, М. Коцюбинського, Г. Хоткевича, В. Стефаника, Олени Пчілки. Через Л. активно поширювали інформацію про культуру України, зокрема літ-ру, образотворче, нар. та муз. мист-ва, театр. Найбільший масив Л. із пам’ят­ками укр. культури становить цикл «Українське мистецтво», що презентує кращі зразки 15–19 ст. і складається із серій: «Портрети», «Різьби», «Малярство академічне ХVIII–ХІХ ст.», «Ікони» (2 серії), «Народне малярство», «Штихи» (2 серії), «Сні­сарство», «Шиття і тканини», «Ке­раміка», «Будівництво цивільне», «Металеві вироби» (1918–19, вид-ва «Друкар» та «Галицька на­кладня»). Нар. творчість знайшла відображення у серіях Л. «Українське старовинне вишивання і мережки» та «Мотиви українського орнаменту» за малюнками М. Дяченка (1912, вид-во «Час»). Малюнки писанок Ф. Красицького стали основою серії Л. «Київ­щина. Народні писанки» (вийшли 1911 у його влас. вид-ві «Квітка»). Добірку пошт. Л. із зображенням укр. писанок В. Маслянникова 1917 випустило київ. вид-во «Криниця». У 1910-х рр. у Львові видано Л. із малюнками орнаментів килимів, зразків вишивок, ґерданів, виконаних Т. Гриневичем (вид-ва «Сокільський базар», «Союзний базар» та ін.).

Видавали Л. із зображеннями фотографіч. і худож. портретів класиків укр. літ-ри, діячів культури та мист-ва, видат. істор., держ. і політ. діячів. На поч. 20 ст. у вид-вах «Криниця» і «Час» на­друковано серії пошт. Л. із репродукціями портретів видат. діячів укр. культури, зокрема М. Лисенка, М. Старицького, Б. Грінченка, Олександра Олеся. Портрети укр. письменників часто подавали у поєднанні з їхніми висловами. Одна з перших таких серій видана у Львові 1901, а у вид-ві «Разсвѣтъ» 1911 випущено серію (350 шт.) портретів класиків вітчизн. літ-ри, адрес. бік Л. містить короткі біогр. довідки. Відомості про життя і творчість портретованих подано на Л. серії «Третя доба літератури русько-української» (1904–05, м. Жовква, нині Львів. обл., печатня отців Василіян). Портрети знаних класиків та маловідомих письменників відтворено у серії Л. «Рідне слово» (1902, вид. Я. Оренштайна). Серію «Українські письменники» видано П. Дятловим 1917 у Відні. Випускали також Л. з іл. до творів М. Гоголя, І. Франка та ін.

Великим масивом у вітчизн. і зарубіж. вид-вах виходили Л. шевченків. тематики. Автопортрети, портрети Т. Шевченка, іл. до окремих його творів та пісень на слова Кобзаря, репродукції живопис. і графіч. робіт митця, види пам’ят. місць, пов’яз. із життям та діяльністю поета і художника. Одними з перших шевченків. Л. вважають Л. із порт­ретом Т. Шевченка (1898, Спілка малярів польських) та кольор. Л. за малюнком А. Андрейчина (1900, Львів, видана Є. Пожарським). Від 1911 Л. видавали до ювілеїв Т. Шевченка. Відомі благочинні Л. із написом «Жер­твуйте на пам’ятник Т. Шевченкові у Київі!». Найбільше таких карток видано у серії за малюнками до укр. нар. пісень, створ. А. Ждахою (1911, вид-во «Час»).

Окремими серіями друкували більшість Л. театр. тематики. Першу таку серію 1903 видав П. Барський. Сцени з театр. вистав, групові знімки, портрети ар­тистів у ролях (М. Заньковецька, П. Саксаганський, М. Садовський, О. Польовий, І. Рубчак, С. Тобілевич, С. Крушельницька та ін.) друкували на Л. серій «Український театр» (вид-во «Разсвѣтъ»), «Українська вмілість. Театр» (ви­пущено у Харкові за фотографіями О. Іваницького, «Українське видавництво»). Вид-вом «Спілка малярів польських» 1912 у Кракові випущено серію орна­ментов. Л. «Театр Галичини». У Л. знайшло відображення муз. мист-во України, зокрема фотонатурні та художні портрети укр. кобзарів, лірників, композиторів: О. Вересая, І. Кучугури-Кучаренка, М. Кравченка, М. Ли­сенка, різноманіт. муз. т-в. У 20 ст. розпочинається видання Л. із репродукціями творів художників. 1914 вид-во «День» випустило 3 серії по 8 Л. із репродукціями картин М. Бурачека, Є. Вржеща, В. Галімського, І. Їжакевича, О. Ро­манова та ін., присвяч. Києву та його пам’яткам арх-ри. Серії кольор. Л. вид-ва «Разсвѣтъ» знайомили з творами В. Котарбінського, О. Красовського, А. Ма­левича, М. Пимоненка, М. Холодовського, Б. Романовського, С. Васильківського та ін. За 1904–09 В. Розвадовський видав Л. із репродукціями кращих картин, експонов. на організов. ним пересув. виставках (видання Нар. виставки картин). Випускали Л. із репродукціями творів укр. художників вид-ва «Глобус», «Друкар», «Українська хата», «Квіт­ка», Общини св. Євгенії, а також видавці Я. Оренштайн, М. Джулинський, П. Дятлов, О. Дякова. У вид-ві «Русалка» (очолював Г. Гануляк) у 1910–20-х рр. видавали Л. із репродукціями творів художників О. Куль­чицької, Й. Куриласа, В. Маковського, А. Манастирського, Я. Пстрака та ін. На теренах тогочас. України над створенням Л. також працювали В. Гулак, В. Замирайло, В. Кадулін, І. Косинін, О. Литвиненко, Г. Нарбут, М. Самокиш, Я. Струхманчук, Є. Турбацький, С. Яремич та ін.

Переважну більшість худож. Л. становлять вітальні. В Україні перші такі Л. з’явилися у зх. регіонах. Характер. особливістю цих видань є поєднання малюнка з нар. орнаментом, графіч. зображенням писанок, гілками верби тощо. Такі Л. видавали до Різдва, Нового року, Великодня, іменин, днів народження тощо. Сюжети одних складалися переважно із символіки свят, ін. були ілюстрацією свята в місті чи селі. Одним із найбільш продуктив. художників, які працювали для укр. Л., був Я. Пстрак, який відтворював у Л. різдвяні та великодні сюжети. 1901–14 за його малюнками видано бл. 170 варіантів Л. Це були серії різдвяних і великод. карток, серії «Галицькі народні типи», «Жіночі портрети», «Види Львова», «Краєвиди Прикарпаття», «Львів­ські типи», «Портрети на білому фоні», іл. до повісті «Тарас Бульба» М. Гоголя. Їх випускали вид-ва Я. Оренштайна (м. Коломия), «Ру­салка» (Львів), «Сучасне польське мистецтво» (м. Перемишль, нині Польща), «Кракус», «Поштувка» (обидва – Краків), «Сві­тлодрук та графічне мистецтво» (Будапешт). У 1920–30-х рр. ве­ликодні і різдвяні Л. Я. Пстрака перевидавали кілька разів (вид-ва «Русалка», «Союзний базар», «Рідна школа»). Серед перших авторів Л. – Й. Курилас. Серед найвідоміших його Л. – «Різдво Христове», «Святий вечір», «Колядники». 1901 М. Джу­линський видав серію його Л., присвяч. церк. та нар. пісням. На Л. репродукували пейзажі, зображення істор. місць І. Їжакевича. За його малюнками київ. видавець П. Плахов 1904 випустив серію великод. Л. А. Ждаха створив кілька десятків акварелей за мотивами укр. пісень саме для відтворення у Л. 1893–1914 він виконав серії графіч. композицій за найтиповішими сценами із сюжетів до укр. нар. пісень; у вид-ві «Час» 1911 випущено першу серію Л. (10 шт.), 1912 – другу (12 шт.). Поєднання іл. із нотами забезпечило Л. А. Ждахи велику популярність. Окрім майстерно виконаних малюнків, до Л. уміщено ноти пісень зі словами. В іл. вдало використано орнамент, підпорядков. змісту малюнка, у назвах пісень – укр. істор. шрифти. Авто­рами малюнків для різдвяних і великод. Л. були також В. Кадулін (1900-і рр., вид-во «Разсвѣтъ»), О. Кульчицька (1909–10, вид-во «Основа»; 1914, 1916, вид-во «Ру­салка»). За малюнками київ. карикатуристів В. Кадуліна і В. Гулака 1911–15 вид-во «Раз­свѣтъ» видало серії гуморист. Л. «Російські гумористичні листівки», «Типи студентів і курсисток», «Типи гімназистів і гімназисток»; понад 300 Л. на тему укр. побут. гумору, зокрема на антиалкогол. тематику, виконав В. Гулак (1909–12, вид. Д. Маркова); серії «Десять заповідей молодим дівчатам» (1912, Ґран­берґ), «Десять заповідей нежонатим» (1912, вид-во «Разсвѣтъ»). У сатир. і гуморист. Л. – сатира на певні шари сусп-ва, професії; портретні шаржі і карикатури на політ. діячів та діячів культури, антиалкогол. сатира; сатира на новини в науці і техніці, сімейні стосунки, емансипов. жінок; гуморист. прислів’я і приказки, серії Л. із побут. коміч. сценками. Майже всі значимі події знаходили відображення на Л., що ілюстрували сучасність, істор. події княжої доби (за сюжетами О. Кульчицької, О. Новаківського, Є. Турбацького, І. Косиніна та ін.); історію козац.-гетьман. держави (за сюжетами І. Їжакевича, С. Васильківського, І. Рєпіна, А. Ждахи, І. Косиніна, Є. Турбацького та ін.). Іконографії укр. гетьманів присвяч. серію портретів укр. гетьманів, виконаних Г. Коваленком (1904, Полтава, вид. Г. Маркевича), серія з 6-ти портретів за старовин. гравюрами (1911, вид-во «Українська старовина»). Типи різних верств насел. гетьман. доби відображено на Л., виданих за альбомом «Із української старовини» художників С. Васильківського та М. Самокиша (1902, т-во «Сокіл»). Л., присвяч. запороз. козацтву, випущено перед 1-ю світ. війною у серії «Запорозька Січ» (видав Я. Оренштайн). У різні роки друкували Л. істор. тематики. Соц. потрясіння поч. 20 ст. визначили тематику політ. і військ.-патріот. Л. Широкого поширення набули агітац. Л. політ. партій та орг-цій. Події революції 1905–07 знайшли відображення на Л.: «Події на крейсері “Очаків”» (1900-і рр.), «Київський політехнічний інститут у дні революції», «Барикадний бій в Одесі», «Тіло матроса Омельчука 28 червня 1905 на Новому молу в Одесі» (1905–09, вид-во «Контр­агентство друку»), «Омельчук і Матюшенко», «Страта П. Шмід­та» (обидві – 1906) та ін. 1905 у Києві надруковано серію силует. Л. В. Гулака «Основи громадянської свободи» (4 тиражі 1905). Події 1-ї світ. війни, відображені на худож. і докум. Л., складалися з ocн. сюжeт. гpyп: плaкaти-за­клики до бою; xpoнікa військ. подій (замальовки бaтaл. cцeн, пopтpeтів і пoдвигів гepoїв). Під час 1-ї та 2-ї світ. воєн Л. друкували уряди та військ. командування всіх воюючих сторін. Укр. жін. ком-т допомоги пораненим солдатам 1916 у Відні випустив Л. за малюнками О. Кульчицької; вид-во «Русалка» у 1914 та 1916 – серію Л. за малюнками Є. Турбацького «Події Першої сві­тової війни»; «Разсвѣтъ» – значну кількість Л. за малюнками В. Кадуліна та ін. Серед фотодокум. Л. відомі картки «До здобуття Львова 22 червня 1915» (1915, вид. Нового фотограф. т-ва, Берлін), «Східний театр воєнних дій» (1910-і рр.), «Австрійський санітарний поїзд в Буковині», «На пам’ять про звіль­нення Львова від москалів» (оби­дві – 1915), «Харківські автомобілісти на війні», «Російська піхота на марші», «У польовому шпиталі», «Типи російських сол­дат», «Загальний вигляд Львова, зайнятого російською армією 21 серпня 1914» та ін. Про боротьбу укр. народу за державність, прагнення до злуки свідчать численні Л. із зображенням карт, гербів Галиц.-Волин. і Київ. князівств та портретами культур. діячів: видана напередодні 1-ї світ. війни пошт. Л. «Географічна карта земель в Росії та Австро-Угорщині, де осіли українці» зображає портрети гетьманів (Полтава, вид. Г. Коваленка); «Дорога століть на Україні» (1917, Центр. управа укр. легіону, Відень) містить контури етніч. тер. України та Чорного моря з портретами держ. діячів України-Руси; «Історичні герби українських земель» М. Битинського (1920-і рр., вид. Б. Тищенка, Відень), «Боже, Вкраїну спаси!» (1907, «Сокільський базар»). До окремих рядків укр. гімну за іл. Є. Турбацького вийшла серія Л. «Ще на вмерла Україна». Тризуб уперше подано на Л. А. Око­лота «Боже, спаси Вкраїну!» (1918, Київ). 1917 у м. Петроград (нині С.-Петербург) Укр. літ.-художнє т-во видавало нац.-па­тріот. Л. за малюнками О. Литвиненка «Герб славного Війська Запорозького», «Т. Шевченко», «І. Франко», «Слава Україні!», «Хай живе вільна Україна!», «Єднаймося, братаймося…». Історію боротьби за відновлення укр. державності ілюструють Л. періоду галиц. стрілецтва. Командування Легіону УСС створило Прес. Кватиру – спец. орган, центр культурно-просвітн. роботи з випуску наоч. документів, присвяч. героїч. добі нац.-визв. змагань. Гурт талановитих діячів образотвор. мист-ва очолив Й. Курилас. Бойова управа мала своїх фотографів та художників (Е. Бородієвича, Ю. Буцманюка, Ю. Краківського, Л. Ґеца, І. Іван­ця, Т. Мойсеєвича, В. Різумовича, Я. Рудницького. М. Вен­гжина та ін.). Коштом та з ініціативи Бойової Управи Легіону УСС, що входив до складу австро-угор. армії, 1917 у Відні видано поштівки з портретами політ. діячів, старшин і рядових стрільців, сценами життя легіону. За малюнками Ю. Буцманюка випущено серію Л. на теми бойової діяльності УСС, випуск повторено вид-вом «Союзний базар»; за оригіналами О. Куриласа серія кольор. Л. на теми життя і бойової діяльності УСС («Зміна варти», «Частина бою на Лисоні», «Відхід добровольців», «Ой видно село», «Прощання», «По бою», «Василь Дідушок» та ін.); за малюнком Ю. Крайківського Л. «Артистична горстка УСС»; 1917 вид-во «Червона калина» випустило дві серії графіч. карток «Українські Січові стрільці (типи в рисунках та малюнках)». Присвяч. УСС Л. видавали Я. Орен­штайн та К. Трильовський. Добу УНР відображено на Л. «Українська маніфестація у Києві 19 березня 1917» (1917), «Українські січовики перед Ратушею», «Кіннотники біля Ратуші» (обидві – 1918, вид. «Східно-Галицька польова газета»), «Мо­литва на Софіївському май­дані у Києві в день проголошення П. Скоропадського гетьманом України 28 квітня 1918» (1918), «Воїни армії УНР», портрети М. Гру­шевського та чл. Секретаріату УЦР.

У 1920–30-х рр. в Україні значну роль у створенні Л. відіграли нові вид-ва – держ., парт., при музеях, воєн. з’єднань і громад. орг-цій, створ. на базі ліквідов. приват. вид-в. Мас. тиражами друкували Л. столичні укр. вид-ва та об’єднання: «Держвидав України», «Книгоспілка», «Контрагентство друку», «Український робітник», «Художник». Найбільше Л. друкувало київ. вид-во «Мистецтво». Л. укр. тематики випускали в Росії «Гиз», «Изогиз», ДТГ (усі – Москва), ДРМ (Ленінград, нині С.-Петер­бург). Видавали багато фотонатур. Л. із краєвидами міст, новобудовами, відтворенням побуту і праці робітників. Так, ДВУ у 1930-х рр. випустило 3 комплекти Л. «Дніпрельстан» за фотоматеріалами з альбому Д. Явор­ницького «Дніпровські пороги». Вид-во «Мистецтво» у 1930-х рр. випустило серії Л. за творами А. Страхова «Дніпрельстан збудовано!» та О. Шовкуненка «Дні­прельстан». Виходили друком вітал. Л. із гаслами до рев. свят. Широко застосовували Л. агітац. характеру, які репродукували рад. плакати. У довоєнні роки створ. чимало Л. із репродукціями творів І. Їжакевича, М. Дерегуса, К. Костанді, В. Кричевського, М. Глущенка, М. Пимоненка, М. Манізера та ін., а також пам’ятками малярства з музеїв та картин. галерей України: серії репродукц. Л. за творами всеукр. виставки «Х років Жовтня» (1927, харків. вид-во «Український робітник»), «Українське малярство ХVІІ–ХІХ ст.», «Українське малярство ХІХ ст.» (обидві – 1930-і рр., вид-во «Література і мистецтво»). Після 1939 видавали Л. у серії «Гуцульщина» з репродукціями робіт О. Куль­чицької, І. Труша та ін. (вид-во «Мистецтво»). Широкою популярністю користувалися комплекти Л., що презентували зібрання музеїв України. Великим масивом виходили Л.-портрети політ. і громад. діячів, письменників, акторів кіно і театру. Мають цінність Л. із портретами літераторів, виданих у 1920–30-х рр., оскільки більшість з них були репресовані. Це портрети В. Бла­китного, В. Бобринського, С. Бож­ка, Д. Гордієнка, І. Дніпровського, Мирослава Ірчана, М. Зерова, Леся Курбаса, С. Пилипенка, В. Поліщука, М. Семенка, О. Слі­саренка, Л. Старицької-Черняхівської, М. Хвильового, С. Черкасенка та ін.; портрети укр. кіномитців: З. Валевської, І. Замичковського, П. Масохи, Л. Ос­тровської, П. Отави, А. Бучми та ін. Склад твор. колективу Київ. опери відображено на Л., виданих 1930 в Укрголовліті. Серед них – портрети М. Литвиненко-Вольгемут, В. Будневича, М. Середи, Л. Левицької, І. Паторжинського, В. Будневича, Й. Вейсенберга, В. Литвиненка, М. Фореггера. Відомі Л. зі зразками укр. вишивки І. Корецької, особливістю яких було поєднання орнаменту з краєвидами, сільс. побутом, типами селян, флорою та фауною (1937, львів. вид-во «Тема»); Л. В. Павленко «Українська народна вишивка» (1930-і рр., харків. т-во «Художник»); «Зразки мистецтва західних областей України» (1941, «Мистецтво»).

Під час 2-ї світ. війни на окупов. тер. України розповсюджували кустарні Л. із зображеннями нар. орнаменту й розпису. За укр. сюжетами видавали Л. і в РФ: Л. «Українські партизани пишуть радіограму гад-Дольфу Гітлеру» О. Козюренка, до 25-ї річниці Рад. України (обидві – 1942). Випускали також Л. із портретами героїв. Солдат. Л. видавали деякі польові військ­торги, що друкували архіт. па­м’ятки визволених міст України. 1944 поновлено випуск Л. у вид-вах: «Укрдержвидав», «Мис­тецтво», Харків. книжк.-газет. вид-ві та ін. 1944 «Укрдержвидав» за малюнками Й. Дайца на теми війни видав Л. із текстом та нотами укр. пісень («Зажурилась Україна», «Від Сяну до Дону», «За Радянську Україну»). У перші повоєнні роки Л. здебільшого видавало «Мистецтво» за репродукціями творів укр. художників, із зображеннями нар. вишивок, видами міст, істор. па­м’ятками тощо. У 1950–80-х рр. виходили тисячі назв Л., що охоплювали всі сфери люд. життя і діяльності. Випуск Л. здійснював також комбінат друку «Радянська Україна» (Київ). Знач­ну кількість Л. на укр. тематику випускали моск. вид-ва «Изогиз», «Советский художник». Окремо, серіями і в комплектах виходили Л. із зображеннями міст, місцевостей України: комплекти «Від­відайте Україну» (1962), «Архітектурні пам’ятники України» (1966; обидва – «Мистецтво»), «Пам’ятні міста Тернопільщини» (1987, «Ра­дянська Україна») та ін. Комп­лектами видавали Л. із репродукціями творів живопису, станк. графіки, скульптури, картин окре­мих художників, зокрема темат. підбірки, присвяч. митцям окре­мих регіонів України, комплекти Л. із респ. худож. виставок, комп­лекти репродукцій творів Й. Бок­шая, М. Глущенка, О. Дан­ченка, І. Їжакевича, Ф. Кричевського, А. Манастирського, С. Світославського, В. Чебаника, С. Шиш­ка, О. Шовкуненка, Т. Яблонської та ін. На внутр. боці обкладинок комплектів часто розміщували мистецтвозн. статті, на звороті – інформацію про митця та його творчість. 1979 видано комп­лект Л. з автопортретами укр. художників, зокрема Д. Безперчого, П. Волокидіна, А. Ерделі, І. Їжакевича, В. Касіяна, Ф. Кричевського, О. Кульчицької, П. Лев­ченка, А. Манастирського, О. Му­рашка, О. Новаківського, К. Пав­лова, Т. Шевченка, В. Штернберга, Т. Яблонської. Із шедеврами музеїв і галерей України та зі складом їхніх колекцій знайомлять комплекти Л. із відомостями про фонди музею, а також про вміщені до комплектів твори. Серед них – комплекти Л. з експонатами музеїв Києва, Коломий. музею нар. мист-ва Гуцульщини та Покуття, Донец., Одес., Полтав., Севастоп., Сум. ХМ, Одес. картин. галереї, Львів. музею укр. мист-ва.

Вид-во «Мистецтво» випустило комплекти Л., присвяч. укр. нар. та ужитк. мист-ву, що презентували зразки укр. нар. одягу, твори нар. мист-ва: «Українська на­родна творчість» (1955), «Українське народне мистецтво» (1959), «Український народний одяг» (1960); окремими комплектами виходили Л., присвяч. осередкам нар. творчості, зокрема «Художні промисли України: Львівщина» (1984), «Художні промис­ли України: Петриківка» (1985), «Ху­дожні промисли України: Опіш­ня» (1986), «Художні промисли України: Богуслав», «Український декоративний розпис» (обидва – 1989). Доробок майстрів декор. розпису висвітлено у комплектах: «Миронова Єлизавета» (1970), «Білокур Катерина» (1972), «Я. Го­менюк та С. Гоменюк-Мельник» (1978), «Федір Панко. Петриківський розпис» (1986), «Олексій Макаренко. Декоративний розпис» (1988) та ін. Видавали підбірки Л. із портретами відомих діячів науки і культури, мист-ва, літ-ри, істор. та держ. діячів, героїв воєн і праці. Л. із портрет. зображеннями зазвичай містили відомості про зображену особу. На Л. репродукували портрети держ., політ. і військ. діячів К. Во­рошилова, Г. Котовського, В. За­тонського, М. Скрипника, С. Ко­сіора. Виходили темат. комплекти: «Герої громадянської вій­ни» (1962, «Радянська Україна»), «Герої “Партизанської іскри”» (художник Р. Масаутов, 1970), «Герої “Молодої гвардії”» (1972; обидва – «Мистецтво»). У комплектах Л. відтворено зображення М. Островського, О. Довженка. У наборах Л. із серії «Класики української літератури у фотографіях» представлені І. Карпенко-Карий, М. Коцюбинський, М. Кропивницький, І. Нечуй-Левицький, Панас Мирний, М. Ста­рицький та ін., «Українські радянські письменники» (1973, «Мистецтво»). На Л. відтворювали іл. до літ. творів: комплект Л. до повісті «Земля» О. Кобилянської в ліногравюрах С. Ада­мовича (1962), до зб. «Співомовки» С. Руданського (художник Ю. Северин, 1969, «Мистецтво») та ін. У рад. часи видавали окремі Л. та комплекти Л., присвяч. Т. Шевченку: «Канів» (1961), «На мотиви поезій Т. Шев­ченка» (1962), «Українські народні пісні на слова Т. Шевченка», «По шевченківських місцях», «Т. Шевченко в українській радянській графіці» (усі – 1963, «Мистецтво»), «Художники – Коб­зареві» (Респ. художня виставка до 150-річчя з дня народж. Т. Шевченка, 1965, «Мистецтво»), комплект Л. «Т. Шевченко» із серії «Класики української літератури у прижиттєвих фотографіях» (1974, «Дніпро»). Численні комп­лекти Л. «Т. Шевченко-художник» видавали у 1960–80-х рр. у вид-ві «Мистецтво». Театр, кіно, спорт і музика України також знай­шли відображення у комплектах Л.: «Корифеї українського театру» (1957), а також випущені у вид-ві «Мистецтво» комплекти: «Українські композитори» (1974), «Діячі українського радянського театру» (1976), «Дія­чі українського театру» (1982), комплекти Л., які зафіксували моменти виступу Укр. худож.-спорт. ансамблю «Балет на льоду» (1970), Держ. засл. ансамб­лю танцю УРСР (1971). «Укррекламфільм» та «Укрфото» видавали у 1950–80-х рр. світлини артистів театру і кіно, майстрів спорту. Виходили друком Л. із портретами футболістів київ. «Динамо» та фрагментами фут­бол. гри. Л. супроводжували текстом про історію футбол. команди і короткими біогр. даними (1986, «Укррекламфільм»; 1987, «Радянська Україна»).

Мас. випуск вітал. Л. за участі профес. художників розпочато у 1950-х рр., коли багатомільйон. накладами видавали Л. до новоріч., держ., міжнар., профес. і сімей. свят. Відродження Л. різдвяної та великод. тематик відбулося наприкінці 1980-х рр. В основі композицій Л. – сюжети народження Христа, зображення Церкви, Віфлеєм. зорі, дідуха, колядників. Над створенням вітал. Л. працювали Г. Горобієвська, І. Дзюбан, О. Долотін, Д. Захарченко, Г. Кислякова, С. Кічай, О. Мікловда, Н. Морозова, А. Пономаренко, З. Расіна, Р. Саєнко, Ф. Панко та ін.

Поштівки незалеж. України виходять меншими накладами, проте вирізняються високою поліграф. якістю. До випуску Л. долучилися більшість спеціалізов. держ., приват. вид-в і видавців: «Мистецтво», «Преса України», «Балтія друк», «Такі справи», «Арт і мрія», «Струм», «Святогор», «Спалах», «Марка України», «Свічадо» (усі – Київ), «Золоті сторінки», «Панорама Арт» (обидва – Харків), «Каменяр», «Свічадо» та «Олір» (усі – Львів), «Дніпро­книга» і «Зоря» (обидва – Дніпропетровськ), «Деснянська правда» (Чернігів), «Ґражда» (Ужгород), «Лілея-НВ» (Івано-Франківськ), «Вимір» (м. Дрогобич Львів. обл.) та ін. Найбільше видавали вітал. Л. у їх різновидах: присвяч. дням Конституції, Незалежності та Перемоги, Новому року, реліг. та профес. святам, із днем народження тощо. Продовжується традиція випуску видових Л. у серіях і комплектах, що презентують як відомі шедеври арх-ри укр. міст, м-чок, с-щ, так і невдалі втручання в істор. забудову (серія Л. «Хто руйнує моє місто?», 2010-і рр., «Лілея-НВ»). Поширеними є Л.-портрети, серед яких – темат. комплекти «Географи України» (1998, «Вимір»), «Історична галерея: Визначні діячі науки, культури, освіти, видатні постаті громадсько-політичного та духовного життя Закарпаття» (1998, «Ґра­жда»). Видають репродукц. Л. із творами образотвор. і декор.-ужитк. мист-ва, серед яких – комплект Л. «1464 взірці українських народних писанок» («Сві­чадо», 2005); комплект «В. Мер­злякова. Петриківський розпис» (К., 1990-і рр.).

Значну кількість укр. Л. видавали за кордоном. У Європі, Австралії, США, Канаді, – всюди, де проживали українці, завжди в обігу були Л., присвяч. темам, забороненим в Україні за часів колиш. СРСР: зображення храмів, ікон, портрети гетьманів, визнач. діячів доби визв. змагань. 1916 І. Іванець опрацював проект стрілец. прапора, зображення обох сторін якого подано на кольор. Л., виданих 1918 у Відні Центр. управою УСС; у 1960–70-х рр. випущено серію з 12-ти графіч. Л. за оригіналами художника у вид-ві «Наша слава» (Канада). У 1920–30-х рр. Укр. Червоний хрест на еміграції використав художні Л. із репродукціями робіт І. Їжакевича, В. Галімського, М. Бурачека та ін. художників (1912, вид-во «День») для передруку у берлін. вид-ві О. Дякової та нью-йорк. вид-ві «Голос правди» (1921). Ці Л. містили напис: «Поможіть голодним на Україні! Український Червоний хрест». Спеціально для репродукування на Л. О. Лятуринська виконала серію графіч. портретів Марка Вовчка, І. Котляревського, М. Кропивницького, В. Стефаника, І. Франка, Т. Шевченка. Л. випущено у 1930-х рр. у Празі. Окремою Л. видано портрет Олександра Оле­ся (1945). Над поштівкою працював М. Левицький, який був автором великод. Л. «Квітна неділя», «Малювання писанок», «Об­ливаний понеділок», а також благодій. різдвяних Л., випущених 1937 т-вом «Сила» («Св. Ми­колай», «Колядники»), серії різд­вяних карток (1930-і рр., вид-во «Криниця», Перемишль): «Різдво Христове», «Коляда на Запорожжі», а також великодні Л. «Не я б’ю, верба б’є», «Христосування».

Образ і дух укр. нац. підпілля розкривають мальов. і друков. (Прес. бюро закордон. представництва УГВР) Л. УПА, присвяч. переважно Різдву, Великодню. М. Гримич і Б. Малина упорядкували альбом «Листівки Української Повстанської Армії» (К.; Торонто, 2008). У таборі вій­ськовополонених в італ. м-ку Ріміні 1945–47 українці створили редакцію «Батьківщина», до якої через відділ культ.-осв. референта (працювали сотник Б. Підгайний, майор З. Винницький, поручники Є. Попівський і Б. Литвинович) надходили замовлення на випуск вітал. Л., грамот, канцеляр. бланків. За тех. відтворенням Л. були друкарські та фотографічні. З друкар. верстата Л. зазвичай відтворювали в одноколір. варіанті (зеленому, синьому, вишневому, були й чорно-білі); Л.-фотографії тиражували лише як чорно-білі. Найбільше сюжетів Л. присвяч. Різд­ву й Великодню. У низці Л. з елементами гумору відтворено побут українців. О. Слупчинський створив Л. «Козаки-задротянці пишуть листа до Рузвельтової» (прототипами образів були таборові старшини). Л.-фотографії відрізнялися дещо меншим фор­матом. Л. пересилали в ін. табори переміщ. осіб землякам, знайомим, у редакції укр. часописів, громад. установи. Прес. бюро закордон. представництва УГВР підготувало серію вітал. Л., які від 1946 друкували у містах Реґенсбурґ, Зальцбурґ, Новий Ульм та Мюнхен. Випуском Л., бофонів і марок Підпіл. пошти України займалися Л.-С. Рихтицький і С. Голяш. Відомо, що деякі Л. виконали Ю. Костів, А. Каника, та М. Левицький (псевд. Лев). Ці Л. поширювали здебільшого в еміграції, окремі потрапляли до укр. підпілля. Тема голодомору 1932–33 в Україні також знайшла відображення у Л.: «Поможіть голодуючим Росії та Вкраїни» (Прага), «15-річчя. 8 мільйонів жертв голоду в Україні» (випущена 1948 Спілкою укр. молоді в Німеччині). 14 березня 1948 у Мюнхені проведено акцію до 15-ліття голодомору, де Спілці укр. молоді вдалося залучити також мельниківців, які своїм коштом видрукували Л. про голодомор нім. та англ. мовами і розповсюджували їх на вулицях міста, залізнич. вокзалі. Укр. воєнно-істор. ін-том у Торонто видано комплекти «Епізоди з української визвольної боротьби» (1952), «Вищий командний склад військ УНР доби визвольної боротьби» (1954). На вшанування 40-річчя УСС 1954 Е. Козак створив серію картин на теми стрілец. традицій, пісень і жартів. Окремі з цих картин розміщені на Л. у вид-ві «Червона калина» (Нью-Йорк): «Засумуй, трембіто, та по всьому світу», «А ми тую калину підіймемо...», «Хто живий, вставай...», «Їхав стрілець на війноньку...», «Видиш, брате мій...», «Чорнобривко моя...». До створення різдвяних Л. в еміграції долучилося багато художників. Зокрема П. Андрусів створив низку малюнків для вітал. Л., випущених у 1960-х рр. вид-вом Т. Барана у Канаді. «Український книгар» у Лондоні видавав вітал. різдвяні Л. за сюжетами С. Гординського («Христос родився», «Веселих свят!»). Твори К. Кричевської-Росандіч репродукували на Л. вид-ва «Хвилі Дніпра» (м. Клівленд, США).

Широкого розповсюдження у 21 ст. набули Л. ручної роботи (т. зв. hand made, із використанням різноманіт. декор. елементів та натурал. матеріалів) і безкоштовні Л. freecards, а також електронні, музичні, віртуальні з нагоди різноманіт. подій, профес. свят, для дівчат, хлопців, родичів, кумів, керівників та ін. Для виготовлення сучас. Л. застосовують новітні методи і технології, зокрема УФ-лаку­вання, повноколір. і трафарет. друк, тиснення фольгою, склеювання. Великої уваги надають формі Л. Колекціонуванням, систематизацією і вивченням Л. займається філокартія.

Літ.: Шабельская Н. Л. Новая отрасль художественной промышленности // Искусство и худож. пром-сть. Москва, 1899. Т. 2; Художественные открытые письма издательства «Новь». К., 1916; Бугаєвич І. В. Українські листівки і філокартія: Нотатки колекціонера. К., 1971; Файнштейн Э. Б. В мире открытки. Москва, 1976; Шонк-Русич К. Україна в листівках. Нью-Йорк, 1981; Іван Фран­ко в ілюстрованій листівці за матеріалами М. С. Забоченя: Каталог виставки. Л., 1987; Леся Українка в ілюстрованій поштовій листівці: Каталог-путівник. Лц., 1991; J. Kotiowski. Dawne posztówki: historia – ikonografia – kołekcjonerstwo. Warszawa, 1998; Забочень М. Україна у старій листівці: Альбом-каталог. К., 2000; Фоменко Д. Аркушеві образо­творчі видання у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (1904–1923): Біобібліогр. покажч. К., 2002; Яцюк В. Шевченківська листівка як пам’ятка історії та культури. 1890–1940. К., 2004; Костюк В. Гадяч у старовинній листівці. К., 2007; Корпанюк П. Мій рідний край: Альбом-каталог листівок. К., 2007; Корпанюк П. Українська святочна картка: Альбом = Ukra­inian greeting postcards: Album. К., 2009; Івано-Франківськ на давній поштівці = Iwano-Frankiwsk auf alten Postkarten: з колекції З. Жеребецького. Ів.-Ф., 2011; Сурнин С. Веселый «Рассвет», или Юмор по-киевски. К., 2012; Кам’янець у старих листівках. Кам’янець-Подільський, 2013; Аничин Е. Каталог почтовых карточек Полтавы и окрестностей. П., 2014. Ч. 1; Тимошик М. Українська книга і преса в Італії. К., 2015.

Т. А. Галькевич, Л. М. Гутник

Стаття оновлена: 2016