КОСЕ́ВИЧ Арнольд Маркович (07. 07. 1928, м. Тульчин, нині Вінн. обл. — 10. 03. 2006, Харків) — фізик. Брат В. Косевича. Доктор фізико-математичних наук (1964), професор (1967), член-кореспондент НАНУ (1990). Заслужений діяч науки і техніки України (1997). Держ. премії УРСР (1978) та України (2001) в галузі науки і техніки Премія ім. К. Синельникова НАНУ (1999). Закін. Харків. університет (1951). Працював у Харків. політех. ін­ституті (1953–54); Чернів. університеті (1954–57); Харків. фіз.-тех. ін­ституті (1957–74): ст. н. с., від 1967 — нач. лаб. кри­сталіч. стану; у Фіз.-тех. ін­ституті низьких т-р НАНУ (Харків, 1974–2006): завідувач від­ділу теорії властивостей біол. молекул, від 1986 — від­ділу квант. теорії та неліній. динаміки макро­скоп. систем, від 2003 — гол. н. с. За сумісн. 1964–72 — у Харків. університеті: від 1965 — професор кафедри теор. фізики. Дослі­­джував електрон­ні властивості металів, динаміку реал. криста­­лів і магніто­впорядков. тіл. Спіль­­но з І. Ліфшицем від­крив явище квант. роз­мір. ефекту у плівках твердих тіл (1953) і встановив звʼязок осциляцій магніт. властивостей металів із формою їх поверх­ні Фермі (формула Ліф­­шиця–К., 1954). Роз­робив динам. теорію дис­локацій як роз­діл теорії пружності реал. кри­сталів; теорію магніт. солітонів у феромагнетиках. Зробив вагомий внесок у роз­виток теорії низькотемператур. магнетизму металів, неліній. фізики феромагнетиків, теорії кри­сталіч. ста­­ну речовини, зокрема щодо ди­­наміки кри­сталіч. ґратки з дефектами.