Лисянський Марк Самійлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лисянський Марк Самійлович

ЛИСЯ́НСЬКИЙ Марк Самійлович (31. 12. 1912(13. 01. 1913), Одеса – 30. 08. 1993, Москва) – поет. Чл. СП РФ. Держ. та бойові нагороди СРСР. Навч. у Моск. ін-ті журналістики (1932–34). Учасник 2-ї світ. війни (сапер, спецкор військ. преси, ред. дивізій. г. «В бой за Родину!»). Працював 1929–32 на Микол. суднобуд. з-ді (у завод. літ. об’єдн. «Шків» познайомився з Е. Багрицьким); у київ. г. «Комсомолец Украины»; редакціях обл. газет РФ. У Москві – від 1945. Писав рос. мовою. Дебютував у колектив. зб. «Наши люди» (Яро­славль, 1939). Перша зб. «Берег» (1940); враження воєн. ро­ків – осн. зміст зб. «Фронтовая весна», «Моя земля» (обидві – 1942), «От имени Черного моря. 1941–1945» (1947; усі – Яро­славль), «Почта полевая» (Москва, 1963). Автор зб. «Золотая моя Москва» (1951), «Всегда с нами» (1955), «Друзьям и товарищам» (1958), «За весной – весна» (1959), «Дивный город» (1965), «Такое время» (1968), «Навсегда» (1970), «Лучшие годы мои» (1971), «Сквозь ветры бе­спокойные» (1974), «Избранное», «Моя акация» (обидві – 1975), «За горами, за лесами» (1976), «Дорогая моя столица» (1977), «Города, города» (1978), «Спасибо» (1981), «Сигнальный огонь» (1983), «Избранные произведения» (1983, т. 1–2), «Напутствие» (1987), «Преодоление» (1988), «Одна мелодия» (1992), «Диалог» (1996; усі – Москва) та ін. На слова Л. написано популярні пісні «Моя Москва» (1942, від 1995 – гімн Москви, музика І. Дунаєвського), «Осіннє листя» (музика Б. Мокроусова), «Зорі московські» (музика А. Островського), «Нова дорога» (музика О. Пахмутової), «Роки», «Це було учора», «Пісня вічної юності» (музика Я. Френкеля), «Моя бать­ківщина», «Дівчину Чайкою звуть», «Що таке любов» (музика О. До­луханяна) та ін. Вірш поета про­зорий і простий, відзначається нар. образністю і метафоричністю. Деякі поезії Л. переклали С. Голованівський, М. Удовиченко та ін. Дитинство провів у Миколаєві, якому присвятив низку віршів («Корабелы», «Бе­лый парус», «Адмиральская», «Я приезжаю в город Николаев», «В детстве», «Николаев», «Город над Ингулом и над Бугом», «Дума о матери», «Отец», «Акация»). Дружина А. Копоруліна-Лисянська видала його кн. «Провин­циальные рассказы» (Москва, 2004). Встановлено мемор. дошки на будинку, де він жив у Москві, та на Будинку піонерів у Миколаєві.

Літ.: Мірошниченко Є. Щоб своє серцебиття звірити... // Пд. правда. 1983, 12 лют.; Тупайло С. Марк Лисянський: класика вчора і сьогодні // Рідне Прибужжя. 2008, 9 лют.; Чуткие стру­ны Марка Лисянского. Н., 2011.

О. С. Кухар-Онишко

Стаття оновлена: 2016