Лисянський район

Визначення і загальна характеристика

ЛИ́СЯНСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­нічно-західній частині Черкаської області. Межує на Пн. зі Ставищан., Таращан. і Богуслав. р-нами Київ. обл., на Зх. — із Жашків., на Пд. Зх. — із Маньків., на Пд. і Пд. Сх. — зі Звенигород., на Сх. — із Корсунь-Шевченків. р-нами Черкас. обл. Утвор. 1923 у складі Уман. округи Київ. губ. До Л. р. уві­йшли насел. пункти Лисян., Бояр., Вино­град. і Журжинец. волостей Звенигород. пов. і села Чаплинка, Шушківка, Петрівка-Попівка та Тетянівка (нині зняте з обліку) Таращан. пов. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (померло понад 14 тис. осіб; у с. Почапинці кількість жертв склала 1750, у селах Бужанка та Хижинці — по 900, с. Смільчинці — 760, с. Верещаки — 750, с. Боярка — 650, с. Вотилівка — 600, с. Яблунівка — 591, с. Камʼяний Брід — 560, с. Жабʼянка — 500, с. Писарівка — 463, с. Рубаний Міст — 413, с. Босівка — 400), за­знали сталін. ре­пресій. 1932–54 — у ме­жах Київ., від 1954 — Черкас. обл. Від 23 липня 1941 до 3 березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. 24 січня 1944 у від­повідь на дії рад. під­пільників нацисти вбили 86 жит. с. Шестеринці. Л. р. став ареною тяжких боїв на внутр. і зовн. кільцях оточе­н­ня частин нім. угрупова­н­ня у ході Корсунь-Шевченківської операції (24 січня–17 лютого 1944; у селах Вино­град, Журжинці та Почапинці — памʼятники мемор. комплексу «Корсунь-Шевченків. битва», бої також від­бувалися у селах Босівка, Бужанка, Вотилівка, Дашуківка, Тихонівка, Федюківка, Хижинці, Чеснівка, Шестеринці, Шубині Стави, Яблунівка). У визволен­ні р-ну брали участь багато Героїв Рад. Союзу, зокрема С. Абрамцев, Г. Бердашвілі, Я. Вино­градов, М. Галкін, О. Єв­стигнєєв, О. Лисенков, І. Макаров, А. Мереняшев, В. Новак, В. Новиков, Д. Пароваткін, Г. Разенков, О. Рибін, М. Сергієнко, Д. Синенков, К. Стриганов, М. Тарасов, А. Харитонов, Г. Шайхутдинов, В. Ястребцов (значна частина з них тут від­значилася або загинула). 1963 Л. р. ліквід. (насел. пункти ві­ді­йшли до Звенигород. р-ну), 1965 від­новлений. У рад. часи села Павлівка та Тинівка ві­ді­йшли до Жашків. р-ну. Площа 746 км². За пере­писом 2001, насел. становило 28 721 особу (складає 88,6 % до 1989), станом на січень 2015 — 23 889 осіб (пере­важно українці). У складі Л. р. — смт Лисянка та 38 сільс. насел. пунктів. Лежить у межах Придні­провської височини. Поверх­ня — під­вищена хвиляста лесова рівнина, роз­членована прохід. долинами, балками, ярами. Корисні копалини: бентоніт. (Черкаське родовище бентонітових глин), палигорськіт. і буд. (с. Босівка) глини, які за­стосовують у нафт., ливар. та ін. галузях промисловості, пісок (с. Боярка), вапняки, мергель, граніт, торф. З Пн. на Пд. Сх. Л. р. пере­тинає р. Гнилий Тікич (бас. Пів­ден­ного Бугу), в яку впадає Боярка побл. однойм. села. На Гнилому Тікичу 1940 споруджені Бояр. і Чаплин., 1956 — Семенів., 1954 — Лисян., 1958 — Камʼянобрід. (нині діють дві остан­ні) ГЕСи. Протікають малі річки, що належать до бас. Гнилого Тікичу (ліві притоки — Зубря, Калинівка, Соломійка, Чайки; праві — Без­імен­на, Гончариха, Жабʼянка, Попівка, Риштаки, Свинотопка), Гірського Тікичу (Пожиточна, Рубанка, Срібна) та Росі (Котова). Споруджено 186 ставків заг. пл. 1525 га. Є джерела мінерал. вод. Ґрунти: чорноземні типові малогумусні (бл. 30 %), лісові (35 %), лучно-чорноземні, лучні, болотні. У лісах пере­важають граб (36 %), дуб (23 %), ясен, липа, вільха, акація. Обʼєкти природно-заповід. фонду: заг.-держ. значе­н­ня — комплексна памʼятка природи Козацький Вал (села Журжинці та Хижинці); місц. значе­н­ня — заказники Березняк (Бужанка, 5 га), Медова долина (Журжинці, 48,6 га; обидва — ландшафтні), Босівський (22,6 га), Боярський (3,1 га), Бужанський (8,2 га), Вино­градський (3 га), Вотилівський (26 га), Камʼянобрідський (12 га), Марʼянівський (7 га), Площівський (Почапинці, 1 га), Почапинський (3,9 га), Ріпківський (4,7 га), Семенівський (27,3 га), Хижинський (4,3 га), Чаплинський (6,9 га), Шестеринський (4,3 га), Яблунівський (3,2 га; усі — гідрол.), Будищанський (ентомол., 2,5 га), памʼятки природи Тарасові явори (комплексна, Будище, 1,4 га), джерела Громова вода (Писарівка) та Калиновий кущ (Хижинці; обидві — гідрол.), заповід­не ур­очище Бурти (Чаплинка), памʼятки садово-парк. мистецтва Марʼянів. і Рубаномостів. парки. Гол. пром. під­приємства роз­таш. у Лисянці, селах Босівка (цегл. завод), Дашуківка («Дашуківські бентоніти»), Орли (комбікорм. завод). До кін. 1990-х — поч. 2000-х рр. пром. комплекс також складали Бужан. і Почапин. цукр. заводи. Пл. с.-г. угідь 60,2 тис. га. С. госп-во спеціалізується пере­важно на вирощуван­ні озимої пшениці, ячменю, кукурудзи, а також сої, соняшників, ріпаку, гречки, гороху, жита. Роз­винені свинарство, скотарство, конярство, ставк. рибництво та бджільництво. Працюють 21 с.-г. під­приємство та 47 фермер. госп-в. Серед провід. агровиробників — Лисян. філія ПрАТ «Наук.-вироб. фірма “Урожай”» (села Боярка, Вотилівка, Чаплинка), приватне під­приємство «Біле озеро» «Приват-Агро холдингу» (Босівка, Вино­град, Камʼяний Брід, Хижинці, Яблунівка), ТОВ «Бужанське». У с. Марʼянівка — потуж. свинокомплекс (бл. 16 тис. голів). Вантажні залізничні ст.: Лисянка, Дашуківка. Проходять автомобіл. шляхи Біла Церква–Кірово­град, Звенигородка–Жашків і Лисянка–Городище. У Л. р. — Лисян. профес. аграр. ліцей, 23 заг.-осв. і 26 до­шкіл. навч. закладів, ДЮСШ, муз. школа, рай. Будинок дит. і юнац. творчості; Лисянський історичний музей, Погибляц. нар. істор.-краєзн. і Босів., Хижин., Чаплин. громад. краєзн. музеї, Бояр. і Шушків. музейні комплекси під від­критим небом, рай. для дітей і дорослих та 34 сільс. б-ки, рай. Будинок культури, 34 клуби та сільс. Будин. культури; рай. і 2 дільничні лікарні, 2 амбулаторії, 33 фельдшер. пункти. Виходить рай. г. «Понад Тікичем». Діють реліг. громади: УПЦ МП — 15, УПЦ КП — 6, проте­стантських — 27 (євангел. християн-баптистів — 16, адвентистів сьомого дня — 7). Памʼятки архітектури: Покров. церква у с. Верещаки (1726), Микол. церква у с. Вотилівка (19 ст.), церква Різдва Пресвятої Богородиці у с. Журжинці (1830), церква Успі­н­ня Богородиці у с. Орли (1738), Богородиц. церква у с. Хижинці (1860), Олександрів. церква у с. Яблунівка (1838). 2010 митрополит Київський і всієї України Володимир (Сабо­дан) освятив церкву св. Миколая Чудотворця у с. Шушківка та церкву Віри, Надії, Любові і Софії у с. Порадівка. Виявлено залишки поселень трипіл. (села Будище, Дібрівка, Дубина, Почапинці, Семенівка, Смільчинці, Чаплинка, Шубині Стави), черняхів. (Почапинці, Чаплинка) культур, кургани (Боярка, Бужанка, Вино­град, Вотилівка, Дашуківка, Дубина, Камʼяний Брід, Марʼя­нівка, Роз­кошівка, Рубаний Міст, Федюківка, Шестеринці, Шубині Стави) та городище (Жу­р­­жинці; від 2009 — памʼятка архео­логії нац. значе­н­ня) скіф. часу, сармат. городище Бурти (Чаплинка), Змієві вали (Журжинці, Хиженці), середньовічні під­земні ходи (Журжинці, Почапинці). Через Лисянку та села р-ну проходить турист. маршрут «Золота під­кова Черкащини». Серед видат. уродженців — фахівець у галузі механіки, академік НАНУ А. Мартинюк (с. Ганжалівка), бо­­танік, чл.-кор. НАНУ Т. Черевченко (с. Почапинцi); електрохімік Ф. Андрющенко (с. Федюківка), фахівець у галузі енергетики Ю. Дашкієв (с. Порадівка, нині у межах с. Боярка), математики Ф. Крамар (с. Смільчинці), М. Кузен­ний (с. Камʼяний Брід), фахівець у галузі радіо­електроніки В. Тараненко (с. Верещаки), лікар-терапевт В. Білецький (с. Ви­­но­град), лікар-хірург О. Яремчук (с. Федюківка), вет. лікар І. Поваженко (с. Боярка), палеогео­граф, бiолог, палiнолог С. Пари­шкура-Турло (с. Рубаний Міст), фахiвець у галузi фiзiологiї живле­н­ня рослин та агрохiмiї О. Хоменко (с. Шестеринцi), ботанік П. Царенко (с. Смільчинці), гiдро­бiолог Н. Ялинська (с. Почапинцi), економіст Г. Якуша (с. Журжинці), історик, філософ І. Мороз (с. Шестеринці), історики, крає­­знавці І. Шульга (с. Верещаки), В. Щербатюк (с. Почапинці); літературо­знавець, письмен­ниця Н. Зборовська (с. Рубаний Міст), літературо­знавець, фольклорист, культуролог Т. Конончук (с. Журжинці), пере­кладач, літ. критик І. Корунець (с. Семенівка), літературо­знавець, публіцист, есе­їст Ю. Лавріненко (с. Хижинці), поет, прозаїк І. Маловічко (с. Верещаки), письмен­ники М. Павленко (с. Почапинці), В. Шкляр (с. Ганжалівка); майстер різьбле­н­ня на дереві, засл. майстер нар. творчості УРСР В. Шпак (с. Чеснівка), художниця декор. мистецтва О. Поліщук (с. Яблунівка); спів­ачка, нар. арт. України А. Коробко-Захарова (с. Петрівка-Попівка), диригент, музико­знавець А. Бабій (с. Ріпки); промисловець А. Безух (с. Ганжалівка); Герої Рад. Союзу В. Рибалко (с. Дібрівка), Я. Совенко (с. Хижинці), Є. Тищик (с. Чеснівка), В. Химич (с. Брідок), П. Яровий (с. Порадівка, нині у межах с. Боярка), повні кавалери ордена Слави І. Козка (с. Вино­град), І. Козятинський (с. Босівка); тренер з легкої атлетики, заслужений тренер України Г. Трофименко (с. Почапинці). На Лисянщині провадила етногр. і краєзн. дослідж. С. Терещенко, зокрема ви­вчала працю та життя чумаків із с. Ор­­ли. У м. Владивосток (РФ) хором «Горлиця» керує уродженка с. Жур­жинці Л. Москаленко. У різний час у Лисянці та селах р-ну, зокрема у Будищах (служив козачком у пана П. Енгельгардта) і Шестеринцях, мешкав Т. Шевченко. Місцями Визв. вій­ни під проводом Б. Хмельницького стали села Боярка, Вино­град, Журжинці, Камʼяний Брід, Погибляк, Чаплинка, 1917–21 — Боярка, Вино­град, Смільчинці, Хижинці.

Літ.: див. Лисянка.

О. В. Савченко, А. І. Шушківський

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю