Литвак Анатоль - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Литвак Анатоль

ЛИТВА́К Анатоль (Анатолій Михайлович; 05 (за ін. даними – 10). 05. 1902, Київ – 15. 12. 1974, м. Нейї-сюр-Сен побл. Парижа) – режисер. Учасник 2-ї світ. вій­ни. Орден Почес. Легіону. Бойові нагороди Франції. Дит. і юнац. роки провів у Києві. Вивчав філософію у Петрогр. ун-ті (нині С.-Петер­бург), відвідував театр. студії Є. Вахтангова і В. Мейєрхольда. Грав на сцені, здійснив постановку кількох вистав. 1922–23 – співроб. ф-ки «Сєвзапкіно» (Петроград), дебютував фільмом «Тетяна» (1923). Згодом по­ставив одну з перших рад. комедій «Серця і долари» (1924, сати­ра на міщанство часів НЕПу), стрічку «Наймолодший піонер» (1925). Поїхав на стажування до Франції (1925), звідки не повернувся. Працював у париз. театрах, кіно, брав участь у зйом­ках х/ф «Казанова» (1927), «Ша­херазада» (1929), «Білий диявол» (1930; усі – реж. О. Волков). Від 1929 у Берліні, Парижі та Лондоні знімав власні комедії, мелодрами та пригодн. фільми «Кале-Дувр» (1931), «Доллі робить кар’єру» (1932), «Цей старий злодій» (1933), «Екіпаж» (1935). Визнання здобув після виходу у прокат мелодрами «Майєрлінґ» (1936), що виявила високий рівень його режисер. професіона­лізму. Від 1936 мешкав у США, від поч. 1960-х рр. – у Парижі. На студіях «Warner Brothers», «XX Century Fox» створив кінокартини «Жінка, яку я кохаю», «Товариш» (обидві – 1937), «Се­стри», «Дивовижний лікар Кліттерхауз» (обидві – 1938), «Усе це і небо на додаток» (1940), «Берег у тумані» (1941), «Довга ніч» (1947), «Вибачте, помилилися номером» (1948). Робота довоєн. періоду «Зізнання нацистського шпигуна» (1939) – одна з перших амер. кінокартин про небезпеку поширення фашизму на тер. країни. Під час 2-ї світ. вій­ни зняв у спів­авт. із Ф. Капрою серію д/ф «Чому ми воюємо» (1942–45); 1948 – стріч­ку «Зміїна яма», що відтворила тогочасну атмосферу психіатр. лікарень США (премія гільдії реж. США, 1949; номінації на премію «Ос­кар», США і приз «Зо­лотий лев» Мкф у Венеції). У 1950–60-х рр. працював у Великій Британії, Франції, США. Серед фільмів цього періоду – «Рішення перед світанком» (1951; номінація на премію «Оскар», США), «Акт кохання» (1954), пси­хол. драма «Гли­боке синє море» (1955), «Знову прощавай» (1961, за романом Ф. Саґан «Чи кохаєте Ви Брамса?»). Майстерно викорис­товуючи усі виражал. засоби кінематографа, досягнув майже докум. правдивості у фільмі про злочини нацизму «Ніч генералів» (1967, екранізація однойм. роману Г.-Г. Кірста), що являв своєрідну кульмінацію у його творчості. Остан. роботою Л. була екранізація детектив. роману С. Жапрізо «Дама в автівці, в окулярах і з рушницею» (1970).

Літ.: J. Nolan. Anatole Litvak // Film in Review. 1967, Nov.; Anatole Litvak // Ame­rican Film Directors. New York, 1974.

В. М. Войтенко

Стаття оновлена: 2016