Литвин Володимир Михзайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Литвин Володимир Михзайлович

ЛИТВИ́Н Володимир Михайлович (28. 04. 1956, с. Слобода-Ро­манiвська Новоград-Волин. р-ну Жи­томир. обл.) – політичний дiяч, історик. Д-р iстор. н. (1995), проф. (1996), акад. НАПрНУ (2000) і НАНУ (2003). Герой України (2004). Нар. депутат України (2002–06, 2007–12, 2012–14, від 2014). Засл. діяч н. і т. України (1998). Держ. премія України у галузі н. і т. (1999). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2011). Закiн. Київ. ун-т (1978), де відтоді й працював; 1986–89 – нач. упр. Мiн-ва вищої i середньої спец. освіти УРСР; 1989–91 – в апараті ЦК КПУ; 1991–92 – доц. істор. ф-ту Київ. ун-ту; 1994–95 – пом., 1996–99 – 1-й пом. Президента України; 1995–96 – заст. Глави, 1999–2002 – Глава Адміністрації Президента України; водночас – голова Комісії держ. нагород та геральдики; 2002–06 та 2008–12 – Голова ВР України; 2006–09 – віце-президент НАНУ. Голова Нар. партії (від 2004).

Пр.: Політична арена України: дійові особи та виконавці. 1994; Украина: Политика, политики, власть. 1997; Україна на межі тисячоліть (1991–2000). 2000; Україна: Досвід та проблеми державотворення (90-і роки ХХ ст.). 2001; Україна: Хроніка поступу (1991–2001). 2001; Вимір історією. 2002; Тисяча років сусідства і взаємодії. 2002; Історія українського селянства: Нариси. Т. 1–2. 2006 (співавт.); Історія України: В 3-х т., 4-х кн. 2015–16 (усі – Київ).

Літ.: Володимир Михайлович Лит­вин: Біобіліогр. покажч. К., 2006; 2011.

В. П. Капелюшний

Стаття оновлена: 2016