Литвин Костянтин Маркович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Литвин Костянтин Маркович

ЛИТВИ́Н Костянтин Маркович (10. 09. 1938, с. Копіївка Макарів. р-ну Київ. обл. – 15. 09. 1998, Рівне) – живописець. Батько О. Литвина. Обл. літ.-мист. премія ім. Б. Тена (1988), міська премія в галузі образотвор. мист-ва ім. Г. Косміаді (2013, посмертно). Чл. НСХУ (1983). Закін. Київ. худож. ін-т (1967; викл. В. Костецький, М. Хмелько, І. Штільман). Очолював Творчу групу рівнен. про­фес. художників при Львів. орг-ції СХУ (1972–82, 1985–89). Голова Рівнен. орг-ції НСХУ (1990–98). Викл. Рівнен. ін-ту культури (1995–97). Учасник всеукр. мист. виставок від 1968. Персон. – у Львові (1983), Рівному (1998, 2008, 2012–13), Луцьку, Києві (обидві – 1999). Автор пейзажів, полотен на істор. тематику у реаліст. стилі. Для творчості Л. характерні фактурність живопис. поверхні, насичений емоц. колорит, розкута манера письма, незвичайні ракурси, динам. композиція. Деякі роботи зберігаються у Рівнен. краєзн. музеї, Луцькій картин. галереї. Його іменем названо вулицю в Рівному.

Тв.: «Земля» (1968), «Квітка» (1970), «Визволення» (1972), «Хліб вій­ни» (1974), «Мир оборонений» (1975), «Поезія» (1978), «Вишня», «Т. Шевченко і М. Щеп­кін у С.-Петербурзі», «Вишня» (усі – 1979), «Зміна» (1981), «Весна посівна», «Літо 1941 року», «Поле. Врожай зібрано» (усі – 1982), «Переправа. Маки», «З полів вій­ни» (обидва – 1985), «Дорогою на Остріг. Місто», «Материнство» (обидва – 1989), «Край поля», «Над річкою» (обидва – 1991), «Засвіт встали козаченьки», «Проміння ранку» (обидва – 1993), «Переправа» (1994), «Костянтин Острозький. Друкарня», «Забута дорога» (обидва – 1995), «Карпатський етюд. Думка», «Полісся» (обидва – 1996), «Після грози», «Різдвяна ніч» (обидва – 1998).

Літ.: Мисько Е. Обрії оновленого краю // ОМ. 1979. № 6; Столярчук Б. Зона болю Костянтина Литвина // ОМ. 1999. № 3–4.

Т. С. Лукашевич

Стаття оновлена: 2016