Литвин Леонід Єгорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Литвин Леонід Єгорович

ЛИТВИ́Н Леонід Єгорович (22. 08. 1943, с. Ощів Горохів. р-ну Волин. обл.) – живописець. Засл. художник України (2008). Чл. НСХУ (1990). Закін. Львів. уч-ще приклад. та декор. мист-ва (1968; викл. В. Овсійчук, М. Ткаченко). На твор. роботі. Учасник обл., всеукр. худож. виставок від 1968. Персон. – у Луцьку (1972, 1976, 1980, 1986, 2005, 2013), Львові (1975, 1989). Створює жи­вописні портрети, пейзажі, натюрморти, темат. картини у реаліст. стилі. Автор монум. розписів і мозаїк для громад. споруд Луцька («Спорт і життя», 1985; «Олімпіада – це мир», 1991).

Тв.: «Давня Русь» (1972), «Весна рід­ного міста» (1979), «Волинський натюрморт» (1981), «Дівчинка у карнавальному костюмі» (1982), «Майстер спорту з самбо В. Шранкевич» (1983), «І. Блюміна», «Предки», «Північні далі» (усі – 1985), «Мати і дитина» (1989), «Спар­так» (1990), «Святий» (1992), «Землетрус» (1993), «Луцький замок», «Пейзаж із вулканом» (обидва – 1994), «Во­линська далечінь», «Битва під Берестечком» (обидва – 2004), «Осіння оран­ка», «Козацька залога», «Мисливський сезон» (усі – 2006), «На Майдані» (2007), «За землю, за волю», «Гетьмана малює» (обидва – 2008), «Заповідні дуби» (2010), «Гайдамаки» (2011), «Бандурист­ка Леся», «Свято» (обидва – 2012), «Великий Кобзар», «Т. Шевченко на засланні» (обидва – 2014); серія «Нечиста сила» (1991).

Літ.: Леонід Литвин: Каталог. Лц., 1986; 2013; Леонід Литвин // Худож­ники України. 2006. № 6(34).

В. П. Марчук

Стаття оновлена: 2016