Литвин Олексій Федорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Литвин Олексій Федорович

ЛИТВИ́Н Олексій Федорович (30. 10. 1923, с. Надежда, нині Дикан. р-ну Полтав. обл. – 13. 09. 2002, Полтава, похов. у с. Низова Яко­венщина Шишац. р-ну Полтав. обл.) – живописець. Навч. у Пол­тав. технікумі землевпорядкування та гідромеліорації (1939–41, 1948–50), інж.-буд. ін-ті (1965–71). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Працював гідромеліоратором (1950–53) і викл. креслення Полтав. с.-г. технікуму (до 1981). Учасник обл., всеукр., зарубіж. мист. ви­ставок від 1977. Персон. – у Полтаві (1978, 1984, 1989, 1993, посмертна – 2003), м. Лохвиця (1979), смт Диканька (1986), м. Миргород (1988; усі – Полтав. обл.). Автор пейзажів, портретів, темат. картин у дусі соц­реалізму. Маляр. композиції Л. присвяч. природі, вій­ні, життю колгоспників, письменникам, істор. постатям. Деякі полотна зберігаються у Полтав. краєзн. і худож. музеях, літ.-мемор. музеях І. Котляревського, Панаса Мирного та В. Короленка, Нац. за­повіднику-музеї М. Гоголя (с. Го­­голеве Шишац. р-ну), Дикан. картин. галереї.

Тв.: «Жнива–43», «Автограф Перемоги», «Ось вона – Перемога!» (усі – 1979), «На бригадному дворі», «Т. Шев­ченко в Корсуні» (обидва – 1981), «Пер­ші успіхи. Механізатори», «У гостях у пасічника Рудого Панька» (обидва – 1982), «М. Гоголь у саду», «М. Гоголь на ярмарку у Василівці», «Не пишеться. М. Гоголь», «За порадою до матінки», «Перед стратою (Маруся Чурай)» (усі – 1983), «Гвардії їздовий», «Одержима (М. Башкирцева)» (обидва – 1985), «М. Гоголь у Диканьці», «Дівчина з Гавронців» (обидва – 1987), «Тарас на Івановій горі» (1989), «Господиня вітальні» (1990), «На прийомі в Роксолани» (1993), «Наталка Полтавка і Возний» (1995).

Літ.: Каталог персональних виставок самодіяльних живописців Олексія Литвина та Федора Ткаченка. 1984; Олексій Федорович Литвин: Каталог виставки. 1989 (обидва – Полтава).

В. М. Ханко

Стаття оновлена: 2016