Литвин Ольга - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Литвин Ольга

ЛИТВИ́Н Ольга (псевд.: Ігорцьо, Антін, Синя Птиця та ін.; 1905, м. Тульчин Поділ. губ., нині Вінн. обл. – 05. 03. 1970, м. Перт, Австралія) – письменниця. Чл. Об’єдн. укр. письменників «Слово». Закін. Київ. худож. ін-т. Працювала у Києві: у музеї, наук. ін-ті, 1932 звільн. з роботи. 1937 репресов. її чоловіка. 1944 із 11-літ. сином Віктором виїхала до Німеччини. Працювала на мебл. ф-ці, у г. «Не­діля». Від 1949 – в Австралії, мешкала в м. Перт. Художниця керам. ф-ки. Писати почала 1957. Авторка віршів, казок для дітей, оповідань, п’єс, спогадів, рец. Відзначена за оповідання «Дві відьми» (1961; надруковано у ж. «Наше життя», 1962, № 2), «Мак і Ліза» (1963); двічі перемагала на літ. конкурсі, організов. СФУЖО: спогадами «На чужому березі» (1963; опубл. у ж. «Наше життя», 1970, ч. 9), віршем «Вінчання» (1968; надруковано там само, 1969, ч. 6). Друкувалася у сідней. ж. «Рідне слово», мельбурн. альманасі «Новий об­рій» («Баляда про опанчину», 1967, ч. 3; «Абориґени», 1971, ч. 4), зб. «Слово» (Нью-Йорк, 1968, зб. 3 – оповідання «Іме­нини»). Писала верлібри сучас. укр. літ. мовою, використовувала версифікац. фольклорні джерела із вкрапленням слів-символів, просту і поширену персоніфікацію, слова в перенос. значенні для зображення явищ за допомогою вторин. смисл. домінант.

Літ.: В Австралії померли українські письменники Ольга Литвин і Микола Лазорський // Свобода. 1970, 8 квіт.; Українська діаспора: літ. постаті, твори, біобібліогр. відомості. Д., 2012.

В. П. Мацько

Стаття оновлена: 2016