Литвиненко Анатолій Андрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Литвиненко Анатолій Андрійович

ЛИТВИНЕ́НКО Анатолій Андрійович (25. 05. 1950, х. Вільний Гай, нині у складі с. Нова Павлівка Кіровогр. р-ну Кіровогр. обл.) – актор. Чоловік В. Литвиненко. Засл. арт. України (1993). Обл. літ. премія ім. Ю. Яновського (1975). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (2007). Закін. Дніпроп. театр. уч-ще (1970; викл. В. Баєнко, С. Ґрінберґ, І. Сірик). Відтоді пра­цює у Кіровогр. укр. муз.-драм. театрі ім. М. Кропивницького. Л. – актор широкого амплуа, різноплановий, органічний. Різ­ностороннє обдарування дає йому можливість однаково володіти ліричними, драм., трагіч., м’якокомед. та гостро-сатирич. фарбами, широко використовую­чи їх під час створення образів.

Ролі: Залізняк («Гайдамаки» за Т. Шев­ченком), Сірко, Антон Квітка, Софрон («За двома зайцями», «Талан», «Маруся Богуславка» М. Старицького), Кайдаш («Кайдашева сім’я» за І. Нечуєм-Левицьким), Стецько, Скворцов («Сва­тання на Гончарівці», «Шельменко-ден­щик» Г. Квітки-Основ’яненка), Іван Ба­­рильченко, Пилип, Шмигельський, Мар­­тин Боруля, Маюфес («Суєта», «Наймичка», «Сава Чалий», «Мартин Боруля», «Хазяїн» І. Карпенка-Карого), Тиміш, Ємеля, Самрось, Вареник («Титарівна», «По щучому велінню», «Дві сім’ї», «Чмир» М. Кропивницького), Мирон Оскілко («Зачарований вітряк» М. Стельмаха), Мусташенко («Закон» В. Винничен­ка), Онисим («Кохання у стилі бароко» Я. Стельмаха), Буланов («Фіктивний шлюб» А. Крима), Вишневський («Тепленьке місце» за О. Островським), Тато Карло («Пригоди Буратіно» за О. Толстим), Ясон («Медея і Ясон» за Л. Разумовською), Княжко («Берег» за Ю. Бон­даревим), Жеронт («Лікар мимоволі» Ж.-Б. Мольєра), Князь Волеп’юк («Сіль­ва» І. Кальмана).

Літ.: Панченко В. Відповідальність і пам’ять // Кіровогр. правда. 1984, 2 груд.; Левочко В. Разом їм – ціле століття // Нар. слово. 2000, 1 черв.; Юрченко А. Валентина + Анатолій = Литвиненко, які були завжди // Україна-Центр. 2000, 9 черв.

В. П. Шурапов, І. С. Додонова

Стаття оновлена: 2016