Литвиненко Валентина Іванівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Литвиненко Валентина Іванівна

ЛИТВИНЕ́НКО Валентина Іванівна (18. 05. 1950, смт Підгородне, нині місто Дніпроп. р-ну Дніпроп. обл.) – актриса. Дружина А. Литвиненка. Засл. арт. України (2007). Премія ім. І. Микитенка (1979). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (2012). Закін. Київ. ін-т театр. мист-ва (1985; викл. Л. Білецька, А. Поляков, І. Посудовська). Від 1970 працює у Кіровогр. укр. муз.-драм. театрі ім. М. Кро­пивницького. Для твор. манери Л. характерні органічність, щирість, різноплановість, яскравість нар. характерів, ексцентричність і феєричний темперамент, твор­чий пошук та необмежена фантазія.

Ролі: Стеха («Назар Стодоля» Т. Шев­ченка), Проня, Секлета, Квятківська («За двома зайцями», «Талан» М. Старицького), Наташа, Пріська, Мелашка, Параска, Палажка («Суєта», «Гріх та покаяння», «Наймичка», «Сто тисяч», «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого), Кайдашиха («Кайдашева сім’я» за І. Не­­чуєм-Левицьким), Оришка, Тетяна, На­таля («Дві сім’ї», «Титарівна», «Доки сон­це зійде, роса очі виїсть» М. Кропивниць­кого), Каталонська, Василина («Маестро, туш!», «Пора жовтого листя» М. Заруд­ного), Клава («Дикий Ангел» О. Коломійця), Клеопатра («Дума про Британку» Ю. Яновського), Василиса («Казка про Скомороха та Царя Гороха» М. Корабельника), Феліста Герасимівна («Те­­пленьке місце» за О. Островським), Ніна Іванівна («Ретро» О. Галіна), Монастирська («Вічно живі» В. Розова), Черепаха Тортила («Пригоди Буратіно» за О. Толстим), П’єретта, Луїза, Ша­­нель («Вісім люблячих жінок» Р. Тома).

Літ.: Левочко В. Притча про кохання // Кіровогр. правда. 1983, 1 січ.; Бы­­кова Е. Театр замечательных традиций // Веч. Уфа. 1986, 5 июля; Левоч­­ко В. Разом їм – ціле століття // Нар. слово. 2000, 1 черв.; Юрченко А. Вален­тина + Анатолій = Литвиненко, які були завжди // Україна–Центр. 2000, 9 черв.

В. П. Шурапов, І. С. Додонова

Стаття оновлена: 2016