Литвиненко Василь Костянтинович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Литвиненко Василь Костянтинович

ЛИТВИНЕ́НКО Василь Костянтинович (21. 01(02. 02). 1899, с. Савельєвка Самар. губ., Росія – 03. 02. 1967, Москва) – артист балету, балетмейстер, співак (баритон). Засл. арт. Груз. РСР (1941). Закін. балетну студію Саратов. опери (РФ, 1918), Тифліс. консерваторію (нині Тбілісі, 1923; кл. вокалу), навч. у балет. студії М. Мордкіна (Тифліс, 1921–22). Сценічну діяльність розпочав 1915 у Саратов. опері. 1921–24, 1935–47 – соліст балету і балетмейстер у Великому театрі в Москві та опер. театрах Саратова, Тбілісі, Баку; 1927–31 – провід. соліст балету, 1947–51 – гол. балетмейстер Харків. театру опери та балету ім. М. Лисенка; 1931–34 – соліст балету, гол. балетмейстер Київ. театру опери та балету. Представник віртуоз. балет. виконавства, во­­лодів усіма формами чол. танцю, пластичністю; танц. майстерність поєднував з актор. виразністю. Постановник 1-го укр. нац. балету «Пан Каньовський» М. Вериківського (1931, також партія Яроша); балетів «Червоний мак» Р. Ґлієра (1929; 1948), «Данко» В. Нахабіна (1948). Вико­нав гол. партії і поставив балети класич. репертуару: «Лебедине озеро» П. Чайковського, «Есмеральда» Ц. Пуні (обидва – 1947), «Раймонда» О. Глазунова, «Коппелія» Л. Деліба (оби­­два – 1949), «Дон Кіхот» Л. Мінкуса (1950). Автор спогадів «Жизнь как есть. Воспоминания» (1966), які залишилися у рукопису.

Партії: Кемпбел («Ференджі» Б. Янов­ського), Дезіре («Спляча красуня» П. Чай­ковського), Вацлав («Бахчисарайський фонтан» Б. Асаф’єва), Джарджі («Серце гір» А. Баланчивадзе).

Літ.: Комар Є., Шреєв С. «Пан Каньов­ський» // РМ. 1931. № 17–18; Чепа­лов А. Вася-Василек голову не вешал // Время. 1999, 9 февр.; Станішев­ський Ю. Балетний театр України. К., 2003.

О. І. Чепалов

Стаття оновлена: 2016