Литвиненко Володимир Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Литвиненко Володимир Петрович

ЛИТВИНЕ́НКО Володимир Петрович (07. 11. 1948, с. Радьківка Прилуц. р-ну Черніг. обл.) – графік, живописець. Чл. НСЖУ (2002). Учень В. Пасивенка. Закін. Укр. полігр. ін-т у Львові (1988; викл. Б. Валуєнко, Ф. Глущук, О. Мікловда). У 1980-і рр. співпрацю­вав із вид-вами «Дніпро», «Радянський письменник», «Довіра»; 1988–91 – ст. худож. ред. вид-ва «Наукова думка»; гол. художник вид-ва «Українські пропілеї» та альманаху «Хроніка–2000» (1991–96), вид-ва «Педагогічна преса» (1996–2011; усі – Київ). Співзасн. культурно-мист. центру укр. козацтва «Посвіт» (1992, Київ). Учасник всеукр., всесоюз. худож. виставок від 1974. Для творчості Л. характерна метафоричність. Осн. галузі – книжк. графіка, станк. живопис. У стилі суворого реалізму створює портрети, пейзажі.

Тв.: живопис – «Радьківська церква» (1969), «Батько» (1970), «Мати» (1973), «Місячна ніч» (2003), «Я… жінка», «Теплий вечір», «Погляд», «Ранкова прохолода» (усі – 2009); іл. до кн. «Напере­додні нинішнього дня» Є. Гуцала (1989), зб. «Українські перекази» (1992; обидві – Київ).

Літ.: Носа В. Крок, який не забудеться // Вітчизна. 1993. № 5–6; Соко­ленко В. «Посвіт» в Україні // Укр. універс. журн. 1993. № 515.

К. Т. Лавро

Стаття оновлена: 2016