Литвиненко Катерина Петрівна
Визначення і загальна характеристика
ЛИТВИНЕ́НКО Катерина Петрівна (07. 11. 1921, с. Сухий Хутір, нині Криничан. р-ну Дніпроп. обл. — 25. 09. 1997, Київ) — актриса. Дружина Р. Терещенка. Заслужений артист УРСР (1960). Член СКінУ (1961). Освіта середня. Від 1944 працювала у театрах Дніпропетровська, Одеси, Закарп. рос. драм. театрі (м. Мукачеве); 1955–78 — у Київ. укр. драм. театрі ім. І. Франка. Л. — актриса вираз. лірико-драм. спрямування. Манері виконання властиві глибокий психологізм, реалістичність у зображенні характерів героїнь. Знімалася у кіно, де її перша роль Марини у кінофільмі «Доля Марини» (1953, реж. І. Шмарук, В. Івченко), принесла їй славу. 1954 на 7-му Мкф у Каннах ця робота Л. була високо оцінена журі фестивалю, отримала численні відгуки франц. преси. Портрет Л. створив І. Тартаковський (1959).
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Варка («Безталанна» І. Карпенка-Карого), Ганна, Маруся, Вустя («Маруся Богуславка», «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» М. Старицького), Лисовицька («Суд і полум’я» В. Лизогуба за І. Франком), Мавра («У неділю рано зілля копала» за О. Кобилянською), Гільда, Інгігерда («Свіччине весілля», «Ярослав Мудрий» І. Кочерги), Анет («Патетична соната» М. Куліша), Тетяна («Незабутнє» за О. Довженком), Марія («Тил» М. Зарудного), Зайцева («Лавровий вінок» Л. Дмитерка), Клеопатра Гаврилівна, Аграфена («Чому посміхалися зорі», «Правда» О. Корнійчука), Софія Марківна («Старий» М. Горького), Придворна дама («Макбет» В. Шекспіра), Доримена («Міщанин-шляхтич» Ж.-Б. Мольєра); у кіно — Єлизавета Дмитрівна («Є такий хлопець», 1956, реж. В. Івченко), Оксана («Загін Трубачова бореться», 1957, реж. І. Фрез), Докія («Дмитро Горицвіт», 1961, реж. М. Макаренко).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
