Литвиненко Леонід Андрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Литвиненко Леонід Андрійович

ЛИТВИНЕ́НКО Леонід Андрійович (10. 06. 1923, с. Аджамка, нині Кіровогр. р-ну Кіровогр. обл. – 17. 12. 2006, Херсон) – актор. Чоловік Н. Литвиненко, батько Т. Пивоварової. Нар. арт. УРСР (1981). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Бойові нагороди. Закін. Чорномор. вище військ.-мор. уч-ще (Севастополь, 1941). Працював 1949–50 худож. кер. Олександрій. рай. Будинку культури, 1950–52 – актором Олександрій. укр. драм. театру ім. П. Саксаганського (оби­два – Кіровогр. обл.), 1953–57 – Терноп. ім. Т. Шевченка, 1957–90 – Херсон. ім. М. Куліша укр. муз.-драм. театрів. Л. – різноплановий актор із притаманними почуттям гумору, глибоко психол. манерою гри, тонким відчуттям жанру. Створені ним образи визначалися переконливістю, узагальненням великого життєвого матеріалу, про­никненням у суть ролі.

Ролі: Супруненко («Повія» за Панасом Мирним), Мартин Боруля (однойм. п’єса І. Карпенка-Карого), Софрон, Ми­хайло, Голова («Маруся Богуславка», «Не судилось», «Майська ніч» М. Старицького), Івоніка («Земля» за О. Кобилянською), Максим («Дума про любов» за М. Стельмахом), Платон («Дикий ангел» О. Коломійця), Зброжек, Лука («Маклена Граса», «Комуна в степах» М. Куліша), Гроза, Платон Кречет («Сто­рінка щоденника», «Платон Кречет» О. Корнійчука), Миловидов («На людному місці» О. Островського), Ананій («Гірка доля» О. Писемського), Безсеменов («Міщани» М. Горького), Громов («Аристократи» М. Погодіна), Будулай («Циган» М. Провоторова за А. Калініним), Ушаков («Прапор адмірала» О. Штейна), Кошкін («Любов Ярова» К. Треньова), Сталін («Діти Арбату» за А. Рибаковим), Броуді («Замок Броуді» А. Кроніна).

Літ.: Ковальчук М. Зрілість таланту // Наддніпрян. правда. 1980, 1 листоп.; Леонід Андрійович Литвиненко. Хн., 1988; Чепеленко Л. Його 150 життів // Наддніпрян. правда. 2003, 11 черв.

О. А. Книга

Стаття оновлена: 2016