Косенко Віктор Степанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Косенко Віктор Степанович

КОСЕ́НКО Віктор Степанович (11(23). 10. 1896, С.-Пе­тербург – 03. 10. 1938, Київ) – композитор, піаніст, педагог. Проф. (1932). Чл. Спілки рад. композиторів України (1932). До 1914 мешкав із сім’єю у Варшаві. Грі на фортепіано навч. у відомого виконавця творів Ф. Шопена А. Міхаловського. Закін. Петрогр. консерваторію (нині С.-Пе­тербург, 1918; кл. композиції М. Соколова, фортепіано – І. Мікла­­шев­­ської, інструментування – М. Штейнберга, диригування – М. Черепніна; брав уроки композиції в О. Глазунова). 1918–28 викладав гру на фортепіано у муз. школах та муз. технікумі Житомира, де також виступав як піаніст у складі фортепіан. тріо та як соліст. Тоді ж створив багато камерно-інструм. творів для фортепіано, віолончелі, скрип­­ки (автор Концерту для скрипки й оркестру, 1918), камерно-інструм. ансамблів, романсів на вірші укр. і рос. поетів, пісень, хорів та обробок нар. пісень. Від 1928 викладав у Київ. консерваторії. Провадив актив­­ну творчу, муз.-громад. та концертну діяльність, популяризуючи укр., рос. та зарубіжну класику, а також твори композиторів-сучасників (С. Рахманінов, О. Скрябін та ін.). У 1920–30-х рр. успішно виступав в автор. концертах у Харкові (1927), Москві (1929), Києві (1930-і рр.). У твор­­чості К. відчутний вплив М. Лисенка (найяскравіше у фортепіан. сюїті «11 етюдів у формі ста­­ровинних танців», 1928–30; оркестрував Л. Бильчинський, за­­пис. на Укр. радіо – симф. оркестр під кер-вом В. Сіренка), С. Рахманінова (особливо в Со­­наті для віолончелі й фортепіано, 1923 та «Класичному тріо», 1927), О. Скрябіна (у фортепіан. поемах, легендах тощо, част­­ково у «Героїчній увертюрі» для симф. оркестру, 1932). Глибоке знання специфіки фортепіано, бездоганне володіння різноманіт. піаніст. прийомами та ефектами фортепіан. звучання дали змогу К. всебічно використати можливості інструменту й створити майстерні зразки укр. фор­­тепіан. музики. Ліричні, емоційно виразні, інколи з героїко-драм. пафосом твори завжди зігріті теплим, щирим почуттям людяності. Вони приваблюють багатством і розмаїттям форте­­піан. фактури та гармоній. палітри. Значної популярності набули фортепіанні цикли «Чотири дитячі п’єси» (1929) та «24 дитячі п’єси» (1936) для юних музикантів-початківців. Останні на­­лежать до кращих зразків укр. дит. муз. літ-ри. У них відчувається близький зв’язок із нар. мелодикою, муз. мова позначена яскравим колоритом, гармоній. і фактур. багатством, різ­­номанітністю змісту. Автор низки музикознав. публікацій, зокрема у ж. «Радянська музика»: «Тарас Бульба» (1936, № 6–7), «“Продана наречена” Б. Сметани» (1937, № 1), «Концерт піаністки Тетяни Гольд­фарб» (1937, № 5). Здійснено низку записів творів К. на грамплатівки. 1964 у Києві створ. Косенка В. С. Музей-квартиру. Тут зберігаються осо­­бисті речі, рукописи, фотоархів, епістолярна спадщина композитора, видання та грамзаписи його творів. На будинку встановлено мемор. дошку (скульп­­тор Г. Кальченко). На Байковому цвинтарі, де похов. К., – па­­м’ят­­ник роботи скульптора Л. Шервуда, арх. А. Ігнащенка. Ім’я К. присвоєно Житомир. муз. уч-щу, Київ. дит. муз. школі № 3, ним названо вулиці в Києві та Житомирі. На фортепіанну музику композитора створ. балет «Світанкова поема» (1973, оркест­­рування, згодом – Симф. сюїта Л. Колодуба, лібрето В. Тимофє­­єва), поставл. у Київ. ім. Т. Шев­­ченка і Донец. театрах опери та балету. 2001 Мін-во культури і мист-в України та НСКУ заснували мист. премію ім. К. за значні творчі досягнення в галузі музики для дітей та юнацтва.

Тв.: для симф. оркестру – «Молдавська поема» (1937); для фортепіано з оркестром – Концерт (1928–37); для фортепіано – 6 поем (1915–21), 2 поеми-легенди (1921), 3 сонати (1922, 1924, 1926–30), 2 концертні вальси (1931); для скрипки і фортепіано – Соната (1927); романси на сл. укр. і рос. поетів (П. Тичина, О. Пушкін, О. Блок, О. Апухтін, К. Бальмонт та ін.); пісні, обробки укр. нар. пісень для чол. квартету без супроводу (1929–36), цикл із 6-ти дит. ялинк. пісень (1936–37); музика до к/ф «Останній порт» (1934, реж. А. Кордюм), вистав; аранжування і гармонізація укр., рос., білорус. нар. пісень.

Літ.: Вакулович Н. Віктор Косенко і його творчість // Музика. 1927. № 3; Барвінський В. Віктор Косенко // Укр. музика. 1939. № 1; Ревуцкий Л. Памя­­ти В. Косенко // Сов. музыка. 1939. № 5; Хінчин Л. «Героїчна увертюра» В. Косен­­ка // Рад. музика. 1940. № 5; Довжен­­ко В. В. С. Косенко. К., 1949; 1951; Його ж. «Героїчна увертюра» В. С. Ко­­сенка. К., 1963; Фільц Б. Фортепіанна творчість В. Косенка. К., 1965; В. С. Ко­­сенко у спогадах сучасників. К., 1967; Довженко В. Фольклорні мотиви у творчості В. С. Косенка // НТЕ. 1967. № 1; Гордійчук М. Українська радянська симфонічна музика. К., 1968; Бо­­ровик М. Український радянський ка­мерно-інструментальний ансамбль. К., 1969; Вахраньов Ю. Фортепіанні етюди В. Косенка. К., 1970; Фільц Б. Укра­­їнський радянський романс. К., 1970; Ревуцкий Л. О моем младшем современнике // Сов. музыка. 1971. № 2; Олійник О. Композитор і сучасність // Музика. 1971. № 6; Тимофє­­єв В. Український радянський фортепіанний концерт. К., 1972; Загайке­­вич М. Балет на музику В. Косенка // Рад. музика. 1974. № 1; В. С. Косенко. Спогади, листи. 2-е вид. К., 1975; Занд­­рок С. Фортепіанні сонати В. Косенка та Б. Лятошинського // УМ. 1975. Вип. 10; Олійник О. Фортепіанна творчість В. Косенка. К., 1977; Блок В. Детские пьесы В. Косенко // Муз. жизнь. 1978. № 5; Фільц Б. Гармонія солоспіву. К., 1979; Витте Н. Исполнительская деятельность В. С. Косенко // Вопр. инст­­рум. муз. исполнительства: Сб. науч. тр. К., 1982; Сильванский С. Соната В. С. Косенко для скрипки и фортепиано // Вопр. инструм. муз. исполнитель­­ства: Сб. науч. тр. К., 1982; Стецюк Р. Віктор Косенко. К., 1989; Віктор Сте­­панович Косенко: погляд з 90-х рр. К., 1997; Ржевська М. Про діалектику со­­ціального контексту мистецтва та еволюції композиторського стилю на при­­к­­ладі творчості В. Косенка // Наук. зап. Терноп. пед. ун-ту. Сер. Мист-во. 1999. № 1(2); В. С. Косенко і культурно-мистецькі традиції Волині–Житомирщи­­ни: Наук. зб. Ж., 2005; Менцінський Т. Віолончельна соната В. Косенка (до проблеми композиц.-образ. цілісності) // Художня цілісність як феномен муз. творчості та виконавства: Наук. вісн. Нац. муз. академії України. К., 2005. Вип. 48; Івахненко Л. У світі ча­­рівних мелодій. К., 2007.

Б. М. Фільц

Стаття оновлена: 2014