Литвиненко Олексій Вікторович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Литвиненко Олексій Вікторович

ЛИТВИНЕ́НКО Олексій Вікторович (17. 01. 1961, Київ) – живописець. Онук П. Лаврова та В. Г. Литвиненка. Чл. НСХУ (1992). Закін. Київ. худож. ін-т (1985; майстерня В. Шаталіна). На твор. роботі. Учасник всеукр., зарубіж. мист. виставок від 1985. Персон. – у Києві (1995, 2000, 2003, 2007, 2009, 2011–12, 2014), Парижі (1997), Мальме (Швеція, 2006, 2008), Сумах (2010), Женеві (2013), Каневі (Черкас. обл., 2014). Осн. галузь – станк. живопис. Створює темат. полотна, пейзажі у стилістиці метафіз. реалізму, передаючи мовою витонченої колористики ідеї філософії Схо­ду. Виконав низку об’єктів з ленд-арту, виставк. об’єктів з дерева і заліза (більшість – спільно з П. Бевзою). Деякі роботи зберігаються у Запоріз. ХМ, Центрі «Паскуарт» (м. Біль, Швейцарія), галереї «Гамла Вастер» (м. Маль­ме).

Тв.: «На порозі життєвого дня», «Моя майстерня. Вечір» (обидва – 1985), «Ди­тяча кімната» (1996), «Знак вечора», поліптих «Час води» (усі – 2000), «Зелене поле», «Ніжна японська картина» (обидва – 2003), «Дерево» (2004), «Тиха вода», «Дорога на Полтаву» (обидва – 2005), «Пляж», «Холодний вітер» (обидва – 2009), «Вуж» (2010), «Латаття» (2012).

Літ.: Титаренко А. «Сад растений» и другие чудеса Алексея Литвиненко // ЗН. 1995, 4 нояб.; Олексій Литвиненко. Перевіз: Каталог. К., 2003; Журба В. Портрети комах і рослин на полотнах Олексія Литвиненка // Business Class. 2008. № 4; Петрова О. Художник, який знає голос трави // ОМ. 2014. № 3; Спільноти. 1994–2014. БЖ-Арт, Все­українська мистецька спілка художників: Вибр. мист. проекти, реалізов. в музеях та виставк. залах: Каталог. К., 2014.

О. М. Петрова

Стаття оновлена: 2016