Литвиненко Таїсія Йосипівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Литвиненко Таїсія Йосипівна

ЛИТВИНЕ́НКО Таїсія Йосипівна (10. 02. 1935, с. Погреби, нині Бровар. р-ну Київ. обл.) – актриса, режисер, педагог. Дружина Федора, мати Назара Стригунів. Нар. арт. УРСР (1987). Премія ім. М. Заньковецької (2002). Повний кавалер ордена княгині Ольги (2006, 2011, 2015). Закін. Київ. ін-т театр. мист-ва (1957; майстерня І. Чабаненка). Відтоді працювала у Київ. укр. драм. театрі ім. І. Франка; 1959–65 – Запоріз. укр. муз.-драм. театрі ім. М. Щорса. Від 1965 – у Львові: актриса Нац. укр. драм. театру ім. М. Заньковецької; водночас 1990–98 разом із чоловіком провадила актор. курс у Вищому муз. ін-ті; за сумісн. 2000–08, від 2011 – доц. каф. театрознав­­ства та актор. майстерності Ун-ту. Л. володіє яскравим комед. талантом і драм. темпераментом, fщо дозволяє з успіхом втілювати як гострохарактерні, так і ліри­­ко-драм. образи. Серед режисер. робіт – «Три любові» за А. Дункан, І. Шнайдер (2004), «Суботня вечеря» за Шолом-Алей­­хемом (також роль Ґолди), «Варшавська мелодія» Л. Зоріна (обидві – 2008), «Завчасна па­­морозь» Р.-М. Рільке (2009), «Да­­ма з собачкою» за А. Чеховим, «Венера в хутрі» за Л. фон Захер-Мазохом (обидві – 2010; усі – Нац. укр. драм. театр ім. М. Зань­­ковецької). Серед учнів – А. Дєлайчук, І. Калинюк, Г. Матійченко, Ю. Михайлюк, А. Сотникова.

Ролі: Ваніна, Ганна («Житейське море», «Безталанна» І. Карпенка-Карого), Галя («Циганка Аза» М. Старицького), Терпилиха («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Анна («Украдене щастя» І. Франка), Герміона («Оргія» Лесі Укра­­їнки), Тетяна («У неділю рано зілля ко­­пала» за О. Кобилянською), Бобренчи­­ха («Маруся Чурай» за Л. Костенко), Оленка («Голубі олені» О. Коломійця), Агапія, Маклена («Народний Малахій», «Маклена Ґраса» М. Куліша), Слава («Сестри Річинські» за Іриною Вільде), Кочубеїха («Мазепа» Б. Антківа за Б. Лепким), Ольга («Пам’ять серця» О. Корнійчука), Марія («Коли мертві ожи­­вають» І. Рачади), Гертруда, Годувальниця («Гамлет», «Ромео і Джульєт­­та» В. Шекспіра), Доріна («Тартюф» Ж.-Б. Моль­­єра), Прюданс («Дама з камеліями» за А. Дюма), Філумена («Філумена Мартурано» Е. де Філіппо), Нора («Нора» Г. Ібсена), Клер Цаханасян («Візит старої дами» Ф. Дюрренматта); у кіно – Галя («Назар Стодоля», 1954, реж. В. Івченко), Василинка («Максим Перепелиця», 1955, реж. А. Граник), Галя Суматоха («Штепсель женить Тарапуньку», 1957, реж. Ю. Бе­­резін, Ю. Тимошенко), Параска («Григорій Сковорода», 1958, реж. І. Кавалерідзе), Химка («За двома зайцями», 1961, реж. В. Іванов), Пріся («Вавилон-ХХ», 1979, реж. І. Миколайчук), Олена («Вир», 1983, реж. С. Клименко).

Літ.: Таїсія Литвиненко: «Я втекла в театральний і стала “народною”» / інтер­­в’ю взяла Н. Стефанова // Кіно-Театр. 2003. № 6; Мировський О. Сто літ на львівській сцені // ГУ. 2015, 14 лют.

В. Є. Камінський

Стаття оновлена: 2016