Литвинець Енгеліса Микитівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Литвинець Енгеліса Микитівна

ЛИТВИНЕ́ЦЬ Енгеліса Микитівна (24. 03. 1927, м. Бердичів, нині Житомир. обл. – 15. 12. 2003, Київ) – мистецтвознавець, майстриня художньої вишивки та бісероплетіння. Срібні медалі ВДНГ СРСР (Москва, 1983–84). Закін. Київ. гідромеліорат. ін-т (1950). Відтоді працювала м. н. с. Київ. облуправління с. госп-ва та ін-ту «Укрсільелектропроект»; від 1957 – інж. Головводгоспу при РМ УРСР та Головводбуду; 1964–82 – ст. н. с. НДІ буд. вироб-ва, НДІ автоматизов. систем у буд-ві, ін-ту «Укргіпроводгоспу». На твор. роботі. Авторка посібників «Учи­тесь рукоделию» (1980), «Шийте-вишивайте» (1983), «Нанизування» (1984), «Чарівні візерунки» (1985), «І дивний бачиться узор» (1988), «Голки, нитки, намистинки» (1989), «Дитячі руки не знають скуки» (1990), «Комірці на будь-який смак» (1995), комплекту листівок «Прикраси з бісеру» (1988), альбому «Укра­їнське народне мистецтво. Ручне вишивання і нанизування» (2004; усі – Київ), посібників «Изго­товление украшений из бисера и стекляруса» (1984), «Бу­синка за бусинкой» (1987; обидва – Москва), низки статей в ЕСУ. Учасниця всеукр., всесоюз., закордон. мист. виставок від 1965. Персон. – у Ленінграді (нині С.-Петербург), Києві, Ка­м’янці-Подільському (Хмельн. обл.), Каневі (Черкас. обл.), Вінниці, Полтаві, Луцьку, Переяславі-Хмельницькому, Яготині (обидва – Київ. обл.; усі – 1970-і рр.). Створювала вишивки хрестиком, набируванням, занизуванням і мережкою, нанизувала з бісеру ґердани («Моя Україна», «Лілея», «Веселка»), гарнітури («Ки­ївська Русь», «Прикарпаття», «Київщина»; усі – 1970-і рр.), ко­мірці, крученики, ланцюжки, се­режки, силянки за мотивами По­ділля, Галичини, Буковини, Гуцульщини, Київщини.

Н. О. Глухенька

Стаття оновлена: 2016