Литвинов Віктор Володимирович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Литвинов Віктор Володимирович

ЛИТВИ́НОВ Віктор Володимирович (18. 09. 1948, Київ) – артист балету, балетмейстер. Нар. арт. України (2009). Лауреат Всесоюз. конкурсів арт. балету (1969, 1972) та балетмейстерів (1982; усі – Москва), конкурсу «Найкращий балет року» (Югославія, 1987). Закін. Київ. хореогр. уч-ще (1967; кл. В. Денисенка), балетмейстер. відділ. Ленінгр. консерваторії (нині С.-Петербург, 1982). Стажу­вався 1969–70 у Ленінгр. хореогр. уч-щі (експерим. кл. О. Пуш­кіна). Працює у Нац. опері України (Київ): 1967–85 – арт., 1987–94 – гол. балетмейстер, від 1994 – балетмейстер-постановник; водночас 1985–87, 2005–11 – гол. балетмейстер, від 2011 – балетмейстер-постановник Київ. театру опери і балету для дітей та юнацтва. Виконав. мист-во Л. відзначалося викінченою актор. майстерністю, експресив. наснаженістю танцю, глибоким розкриттям почуттів і настроїв героїв. Гастролював в Угорщині, Німеччині, Іспанії, Португалії, Великій Британії, Японії, Єгипті, Індії та ін. У балетмейстер. творчості поєднує лексику і форми класич. танцю з елементами модерну і вільної пластики, для кожного персонажа знаходить свій танц. малюнок, враховує індивідуальність виконавця, пропонує технічно складні завдання, насамперед в ансамблях (дуети, тріо). Хореогр. мова Л. позначена поетичністю, іроніч., ґротеск., часто комедій. барвами; використовує елементи контемпу, джаз-танцю, степу, брейку, хіп-хопу; намагається вирішувати сучас. худож.-сценіч. засобами як класичні, так і нові балети. Як хореограф працює з різними балет. трупами світу, зокрема з Серб. (м. Новий Сад) та Словен. (м. Марібор) операми. Від 1995 почав співпрацю з танц. колективом «Shumka» (м. Едмонтон, провінція Альберта, Канада), з яким поставив низку балетів укр. композитора Ю. Шевченка: «Запорожець і Султан», «Українська Попелюшка», «Стежками Гопака» та ін. Ставив хореогр. композиції для концертів симф. оркестру австр.-укр. проекту, а також для Нац. симф. оркестру України і хору під кер-вом Р. Макмеріна (США): «Страсті за Матвієм» Й.-С. Баха (2000; 2001), «Ілія» Ф. Мендельсона (2001), «Реквієм» В.-А. Моцарта (2003), «Різдвяні концерти» (2002; 2003), танц. програми в Китаї, Польщі. Балетмейстер-постановник опери «Історія Кая та Герди» (2006), муз. казки «Стійкий олов’яний солдатик» (обидві – С. Баневича), мюзиклу «Зачарований чумак» І. Поклада (обидві – 2009).

Партії: Ігор («Ольга» Є. Станковича), Фея Карабос, Ротбарт, Паоло («Спляча красуня», «Лебедине озеро», «Франческа да Ріміні» П. Чайковського), Абдерахман («Раймонда» О. Глазуно­ва), Ґірей («Бахчисарайський фонтан» Б. Асаф’єва), Тібальд («Ромео і Джульєтта» С. Прокоф’єва), Візир («Легенда про любов» А. Мелікова), Спартак, Крас («Спартак» А. Хачатуряна), Принц Лимон («Чіполліно» К. Хачатуряна), Ескамільо («Кармен-сюїта» Ж. Бізе–Р. Щедріна), Гюрн, Метш («Сильфіда» Х. Левенсхольда).

Вистави: «Горбоконик» Р. Щедріна (1985), «Панночка і Хуліган» на музику Д. Шостаковича (1986; 1998), «Дон Кіхот» Л. Мінкуса (1989), «Попелюшка» С. Прокоф’єва (1989; 1991; 2009), «Лісова пісня» М. Скорульського (1991; 2000), «Спляча красуня» (1991; 2006), «Лускунчик» (2004) П.Чайковського, «Ніч перед Різдвом» (1993; 2008), «Вікінґи» (1998; 2000) Є. Станковича, «Жар-птиця» І. Стравинського, «Новий Декамерон» на музику М. Равеля (обидві – 1999), «Мауґлі» О. Градського (2003), «Білосніжка та семеро гномів» Б. Павловського, «Спартак» А. Хачатуряна (обидві – 2006), «Буратіно і чарівна скрипка» (2007), «Бармалей та Айболить» Ю. Шевченка, «Каприси долі» Н. Паґаніні–М. Скорика (обидві – 2011).

Літ.: Диченко І. Балетна сповідь Панночки і Хулігана // Музика. 1988. № 4/5; Цебенко І. «Мауглі» повертаються // Театр.-концерт. Київ. 2003. № 4; Станішевський Ю. Балетний театр України: 225 років історії. К., 2003; Кравец Л. Импрессии Виктора Литвинова // Cо вкусом. 2005. № 6; Тарасенко Л. Брейк-данс в джунглях // День. 2006, 23–29 трав.; Станишевский Ю. Украинский балетный театр: история и современность. К., 2008.

Т. О. Швачко

Стаття оновлена: 2016