Литвинович Ярослав - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Литвинович Ярослав

ЛИТВИНО́ВИЧ Ярослав (17. 04. 1882, с. Серафинці, нині Городенків. р-ну Івано-Фр. обл. – 1920, Відень) – кооперативний діяч. Навч. у г-зії в м. Станіслав (нині Івано-Фран­ківськ, 1894–97), закін. г-зію і торг. академію у Відні. Працював у Львові люстратором крам­ниць при читальнях т-ва «Просвіта», на цій посаді долучився до розвитку кооп. руху в Галичині. Був делегатом Міжнар. кооп. конгресу в м. Гамбурґ (Німеччина, 1910). У 1911 очолив Крайовий союз спілок для хову і збуту худоби, що займався цен­траліз. постачанням свиней і великої рогатої худоби від укр. кооперативів на ринки Австро-Угорщини й ін. країн Європи. Співзасн. госп. т-ва «Наша єдність» (1913). З поч. 1-ї світ. вій­ни переїхав до Відня. 9 листопада 1918 признач. держ. секр. торгівлі та пром-сті в Держ. секретаріаті (уряді) ЗУНР. Увійшов до уряд. комісії у справах держ. фінансів, осн. завданням якої була підготовка держ. бюджету ЗУНР. Після залишення Львова укр. військом і урядом ЗУНР перебував у Станіславі та Відні. У серед. грудня 1918 подав у відставку, після чого відійшов від політ. і держ. діяльності.

Літ.: Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Уряди. Постаті. Л., 2009.

П. З. Гуцал

Стаття оновлена: 2016