Литвинчук Людмила Адамівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Литвинчук Людмила Адамівна

ЛИТВИНЧУ́К Людмила Адамівна (02. 01. 1958, с. Маринин Соснів., нині Березнів. р-ну Рівнен. обл.) – поетеса. Чл. НСПУ (2003). Упро­довж тривалого часу була послушницею Свято-Успен. Почаїв. лаври, вивчала церк. літ-ру. Характерні риси творів – афорис­тичність і лаконізм. Її поезія від­ображає високість і пронизливість страждань душі, яка глибо­ко відчуває красу і трагізм нашого світу. Лірично-психол. етюди від­значаються внутр. музикою, тон­кістю світовідчуття, духовністю.

Тв.: Воскреслії дзвони. Дубно, 1991; Соколині гори. Л.; Дубно, 2000; Помолімось за Правду. Р., 2002; Голубина трапеза. Р., 2008.

Літ.: Береза Ю. «Повік не схолонуть ці звуки...» // Рівне. 1992, 25 верес.; Басара­ба В. І ясніють Соколині гори // Вільне слово. 2001, 14 лют.; Степанишин Б. Хра­нителька Соколиних гір – відкривачка істин // Волинь. 2001, 30 берез.

Л. А. Пшенична

Стаття оновлена: 2016