Литовченко Марія Тимофіївна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Литовченко Марія Тимофіївна

ЛИТО́ВЧЕНКО Марія Тимофіївна (22. 06. 1927, с. Гупалівка Магдалинів. р-ну, нині Дніпроп. обл. – 25. 10. 2014, Київ) – художниця декоративного текстилю. Дружина Івана, мати Наталії Литовченків. Держ. премія України ім. Т. Шевченка (1998). Засл. художник України (1996). Чл. НСХУ (1965). Закін. Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1961; викл. М. Бавструк). На твор. ро­боті. Учасниця обл., всеукр. худож. виставок від 1961. Персон. – у Києві (1994, 1997, 2001, посмертна – 2016). Роботи відзначаються яскравою нац. спря­мованістю, новатор. манерою виконання, де про­стежується зв’я­зок із традиц. нар. мист-вом.

Тв.: гобелени – «Т. Шевченко і Україна» (1960), «Пробудження» (1968), «Ве­сілля» (1969), «Музами натхнена» (1972), «Народні месники» (1975), «Зем­ля квітує» (1978), «Творчість» (1982), «На землі Черкаській» (1984, Черкас. краєзн. музей), «Голуба Волинь» (1987, Палац урочистих подій, Луцьк), три­птих «Витоки слов’янської писемності» (1990, НБУВ), «Прометей» (1989), «Тро­їсті музики», «Закохані», «Птах фенікс» (усі – 1990), «Тривога», «Молитва», «Музика», «Пісня» (усі – 1991), «Боротьба», «Поет» (обидва – 1992), «Вир», «Двоє» (обидва – 1993), «Дума про Україну» (1995), «Рек­вієм» (1996; усі – спів­авт.).

Літ.: Чегусова З. Іван, Марія та На­­талка Литовченки // ОМ. 1997. № 3–4; Литовченко: Альбом. К., 1999.

С. М. Бушак

Стаття оновлена: 2016