Литовченко Тимур Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Литовченко Тимур Іванович

ЛИТО́ВЧЕНКО Тимур Іванович (04. 01. 1963, Київ) – письменник, журналіст. Чл. НСПУ (1997), НСЖУ (2002). Закін. Київ. політех. ін-т (1986). Працював у Ін-ті електрозварювання НАНУ (1986–96); наук.-вироб. фірмі «Фосімпекс» (1996–97); г. «Селянська спілка» (1997–98); Мін-ві вугіл. політики України (1998–2000); Мін-ві палива та енергетики України (2000–01); ж. «Політика і культура» (2002–04); ж. «Роботодавець» (2004–13; усі – Київ). Один із засн. і 1-й гол. ред. (2007–09) щоквартальника «Український фантастичний оглядач». Пише у жанрі фантастики, істор. прози і детективу (від 2011 – у спів­авт. з дружиною Оленою). Лауреат літ. конкурсів «Золотий Бабай» (1999), «Коронація слова» (2006, 2010, 2012), міжнар. укр.-нім. премії ім. О. Гончара (2000) та ін.

Тв.: Двоє в чужому домі. К., 2000; Останній із струльдбруґів. К., 2005; При­речений жити. Л., 2005; Апокаліпсис по-київськи. К., 2005; Орлі, син Орлика. Х., 2010; Помститися імператору. Х., 2011; Пустоцвіт. Х., 2012; Кинджал проти шаблі. Х., 2012; Шалені шахи. Х., 2014; Забути неможливо зберегти. Х., 2014; Фатальна помилка. Х., 2015.

Літ.: Рябчук В. Фантастика, яка хапає за зябра // Книжник-review. 2001. № 3; Письменники Литовченки: В «Пусто­цвіті» багато паралелей із сучасністю // KievNews. 2012, 13 груд.; Тимур Литов­ченко: «Нині під виглядом романів часто штампують збірки простеньких но­­велок, поєднаних наскрізним героєм…» // УЛ. 2013, 1 лип.

О. М. Левченко

Стаття оновлена: 2016