Литовчик Тихін Якович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Литовчик Тихін Якович

ЛИТО́ВЧИК Тихін Якович (17. 03. 1911, с. В’ю­нище, нині у складі смт Сосниця Черніг. обл. – 31. 07. 1980, смт Вороново Гроднен. обл., Білорусь) – військовик. Повний кавалер ордена Слави (1944, 1945 – двічі). Учасник рад.-фін. і 2-ї світ. воєн. Держ. та бойові нагороди СРСР. В армії у 1933–35, 1939–40, на фронтах 2-ї світ. вій­ни від червня 1941. Відзначився у ході боїв на тер. Польщі у вересні 1944, Сх. Прусії (нині Калінінгр. обл., РФ) у січні–березні 1945 та під час штурму Берліна у квітні того ж року. Після вій­ни мешкав і працював у Гродному, згодом – у Воронові, де ім’ям Л. названо вулицю та встановлено мемор. дошку.

Літ.: Беляев И. Н., Сысоев А. Н. Хроника солдатской славы. Минск, 1970.

В. С. Муха

Стаття оновлена: 2016