Лихачов Андрій Гаврилович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лихачов Андрій Гаврилович

ЛИХАЧО́В Андрій Гаврилович (01(13). 07. 1899, м. Ковель, нині Волин. обл. – 14. 05. 1988, Москва) – лікар-оториноларинголог. Д-р мед. н. (1935), проф. (1934), чл.-кор. АМН СРСР (1963). Засл. діяч н. РРФСР (1960). Держ. на­­городи СРСР. Закін. Воронез. ун-т (РФ, 1922), де відтоді й працював. 1929–88 – у 1-му Моск. мед. ін-ті: 1936–72 – зав., від 1972 – проф.-консультант каф. хвороб вуха, горла і носа, водночас 1942–48 – декан лікув. ф-ту, заст. дир. з наук. частини, дир.; організатор, 1935–40 – заст. дир. з наук. частини, 1940–42 – дир. Держ. НДІ хвороб вуха, горла і носа (Москва). Гол. оториноларинголог МОЗ СРСР (1946–52). Вивчав питання лікування отоген. абсцесу мозку та сепсису, гній. лабіринтиту і лептоменінгіту, тромбозу каверноз. пазухи, алергіч. захворювань носа; проб­леми онкології та пластич. хірургії. Запропонував методику місц. анестезії під час операції з видалення фібром носоглотки, класифікацію стадійності пухлин носоглотки. Одним із перших у вітчизн. науці узагальнив досвід застосування пеніциліну у лікуванні ЛОР-захворювань. Автор низки розділів та ред. «Многотомного руководства по оториноларингологии» (т. 1–4, Москва, 1960–63).

Пр.: Болезни уха, горла и носа. Мос­ква, 1939 (спів­авт.); О кистовидном растяжении придаточных пазух носа. Мос­ква, 1948; Клиника рака носоглотки // Вест. оториноларингологии. 1954. № 2; Хронические аллергические риноси­ну­ситы. Москва, 1967 (спів­авт.).

Літ.: Профессор Андрей Гаврилович Лихачев (К 75-летию со дня рожд.) // Вест. оториноларингологии. 1975. № 1; Памяти члена-корреспондента АМН СССР, заслуженного деятеля науки РСФСР, профессора Андрея Гаврило­вича Лихачева // Там само. 1988. № 5.

Н. М. Фещенко

Стаття оновлена: 2016