ЛИХАЧО́В Дмитро Сергі­йович (Лихачёв Дмитрий Сергеевич; 15(28). 11. 1906, С.-Пе­тербург — 30. 09. 1999, там само) — російський лiтературо­знавець та iсторик культури, громадський діяч. Доктор фiлологічних наук (1947), професор (1951), академік РАН (1970). Герой Соц. Праці (1986). Сталінcька премія (1952), Держ. премії СРСР (1969) та РФ (1993; 1999, посмертно). Іноз. чл. та член-кореспондент низки зарубіж. академій. Член СП РФ (1956). Закiн. Ленiнгр. університет (нині С.-Пе­тербург, 1928). Був ре­прес. за участь у студент. реліг.-філос. гуртках, 1928–32 вiдбував засла­н­ня на Соловец. о-вах. 1932 повернувся до Ленін­града, пра­цював коректором; від 1938 — в Ін­ституті рос. літ-ри РАН: від 1954 — керівник сектору давньої рос. літ-ри; водночас 1946–53 викладав в університеті; від 1986 — голова правлі­н­ня Рос. фонду культури. Автор фундам. праць з iсторiї лiт-ри й культури з часів Київ. Русі до кін. 17 ст.; з iсторiї давньорус. лiтописа­н­ня, показав його самобутність, художність, народно-поет. джерела, роз­робив методи дослiдж. давнiх текс­тiв (насамперед «Слова о полку Iго­ревiм») у широкому культурол. контекс­тi; дослiджував iсторiю рос. бароко. Створив теор. ос­нови історії давньорус. літ-ри, простежив процес її виникне­н­ня й становле­н­ня, зміну у ній епох, літ. стилів і напрямів, еволюцію худож. засобів у зображен­ні людини, формува­н­ня сис­теми літ. жанрів; дослідив художню — «досучасну» — специфіку давньої літ-ри (т. зв. літ. етикет), систематизував зав­дан­ня і про­блеми її ви­вче­н­ня; висунув концепцію пере­хід. періоду від давньої літ-ри до Нового часу. Досліджував семантику садово-парк. стилів від давнини до поч. 19 ст. У циклі робіт про «Слово о полку Ігоревім» доводив оригінальність памʼят­ки, її звʼязок з культурою свого часу, роз­робив нові принципи коментува­н­ня й пере­кладу давньорус. текс­ту, під­готував низку наук. і популяр. ви­дань «Слова…», здійснив прозовий, пояс­нювал. і ритм. пере­клади тек­сту. В остан­ні роки життя об­стоював позицiї збереже­н­ня «спiльного культур. простору» країн СНД, не по­збавлених нац.-консе­рватив. акцентів. Залишив приязні спогади про своїх соловец. спів­­вʼязнів. Автор кн. «Воспоминания» (С.-Пе­тербург, 1995), яку не­­одно­разово пере­видавали.