Лихачов Дмитро Сергійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лихачов Дмитро Сергійович

ЛИХАЧО́В Дмитро Сергійович (Лихачёв Дмитрий Сергеевич; 15(28). 11. 1906, С.-Пе­тербург – 30. 09. 1999, там само) – російський лiтературознавець та iсторик культури, громадський діяч. Д-р фiлол. н. (1947), проф. (1951), акад. РАН (1970). Герой Соц. Праці (1986). Сталін. премія (1952), Держ. премії СРСР (1969) та РФ (1993; 1999, посмертно). Іноз. чл. та чл.-кор. низки зарубіж. академій. Чл. СП РФ (1956). Закiн. Ленiнгр. ун-т (нині С.-Пе­тербург, 1928). Був репрес. за участь у студент. реліг.-філос. гуртках, 1928–32 вiдбував заслання на Соловец. о-вах. 1932 повернувся до Ленінграда, пра­цював коректором; від 1938 – в Ін-ті рос. літ-ри РАН: від 1954 – кер. сектору давньої рос. літ-ри; водночас 1946–53 викладав в ун-ті; від 1986 – голова правління Рос. фонду культури. Автор фундам. праць з iсторiї лiт-ри й культури з часів Київ. Русі до кін. 17 ст.; з iсторiї давньорус. лiтописання, показав його самобутність, художність, народно-поет. джерела, розробив методи дослiдж. давнiх текстiв (насамперед «Слова о полку Iго­ревiм») у широкому культурол. контекстi; дослiджував iсторiю рос. бароко. Створив теор. ос­нови історії давньорус. літ-ри, простежив процес її виникнення й становлення, зміну у ній епох, літ. стилів і напрямів, еволюцію худож. засобів у зображенні людини, формування сис­теми літ. жанрів; дослідив художню – «досучасну» – специфіку давньої літ-ри (т. зв. літ. етикет), систематизував завдан­ня і проблеми її вивчення; висунув концепцію перехід. періоду від давньої літ-ри до Нового часу. Досліджував семантику садово-парк. стилів від давнини до поч. 19 ст. У циклі робіт про «Слово о полку Ігоревім» доводив оригінальність пам’ят­ки, її зв’язок з культурою свого часу, розробив нові принципи коментування й перекладу давньорус. тексту, підготував низку наук. і популяр. видань «Слова…», здійснив прозовий, пояс­нювал. і ритм. переклади тек­сту. В останні роки життя обстоював позицiї збереження «спiльного культур. простору» країн СНД, не позбавлених нац.-консерватив. акцентів. Залишив приязні спогади про своїх соловец. спів­в’язнів. Автор кн. «Воспоминания» (С.-Пе­тербург, 1995), яку не­­одно­разово перевидавали.

Пр.: Национальное самосознание Древней Руси. Москва; Ленинград, 1945; Русские летописи и их культурно-историческое значение. Москва; Ленинград, 1947; Слово о полку Игореве. Мос­ква; Ленинград, 1955; Культура русского народа X–XVII вв. Москва; Ленинград, 1961; Культура Руси времени Анд­рея Рублева и Епифания Премудрого. Москва; Ленинград, 1962; Поэ­тика древнерусской литературы. Ленинград, 1967; Москва, 1979; Художественное наследие Древней Руси и современность. Ленинград, 1971 (спів­авт.); Великое наследие: Классические произведения литературы Древней Руси. Москва, 1975; «Слово о полку Иго­реве» и культура его времени. Ленинград, 1978; 1985; С.-Пе­тербург, 1998; Поэзия садов. Ленинград, 1982; Текстология. Ленинград, 1983; Литература – реальность – литература. Ленинград, 1984; Прошлое – будущему. Статьи и очерки. Ленинград, 1985; Исследования по древнерусской литературе. Ленинград, 1986; Избранные работы. Т. 1–3. Ленинград, 1987; 1997; Исследования по древнерусской литературе. Ленинград, 1987; О филологии. Москва, 1989; Книга беспокойств. Воспоминания, статьи, беседы. Москва, 1991.

Літ.: Дмитрий Сергеевич Лихачев. Москва, 1977; 1983.

В. Л. Скуратівський

Стаття оновлена: 2016