Лихачова Зінаїда Олександрівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лихачова Зінаїда Олександрівна

ЛИХАЧО́ВА Зінаїда Олександрівна (24. 07. 1975, Київ) – модельєр, живописець. Чл. НСХУ (2013). У Києві навч. мист-ву 1980 у студії під кер-вом В. Левчишина, в О. Прахової та О. Левчишиної, закін. торг.-екон. ун-т (2002) та Ун-т (2009), навч. у Нац. академії образотвор. мист-ва і арх-ри (від 2012; викл. О. Лагутенко). У 1992–94 – технік лаб. інформ. систем по пам’ятниках культури Держ. НДІ теорії та історії арх-ри і містобудування; 2001–02 – економіст відділу сприяння експорту Упр. екон. розвитку; 2003–09 – асист. каф. банків. інвестицій Київ. екон. ун-ту. 2010 заснувала власну творчу майстерню. Презентувала 2010–11 колекції одягу на міжнар., укр., груз. і рос. тижнях моди. Учасниця худож. виставок від 2010. Персон. – у Києві (2010, 2013). Л. творчо переосмислює традиц. укр. теми, архетипи, орнаменти, використовуючи сучасні мист. форми: перформанс, інсталяцію, відео. Гол. мотив твор­чості – краса, ніжність, чистота і гармонія внутр. світу укр. жінки. Деякі роботи зберігаються у Нац. музеї нар. арх-ри та побуту України (Київ), Музеї молодого мист-ва (Відень), київ. галереях «Gamma» і «Ню Арт».

Тв.: інсталяції – «Наші баби 7 + 2» (2010), «Cosmic Egg» (2011), «In&Out» (2013), «Чорне намисто» (2014); живопис – цикл орнаментів «Узор-Арт» (2010), триптих «Звільнена?!» (2011); колекції – «Світло сонця» (2010), «Vid­Lunnia» (весна–літо 2011), «Live in Kyiv» (2011), «COCOONed» (осінь–зима 2011–12), «Phonetheus» (весна–літо 2013, спільно з британ. дизайнером Ж.-П. Бра­ганзою), «Батьківщина-Мати» (2013); перформанси та відео – «Live in Kyiv» (2011), «Ще», «Трансформація» (обидві – 2012), «Осінь така мила» (2013), «Hot Line» (2014); серії футболок – «Відомі українки» (2013), до ювілею Т. Шев­ченка із принтами його поет. рядків і живопис. полотен (2014).

Літ.: Мельник М. Етномодерн Зіна­їди Ліхачової в контексті сучасного мистецтва // УК. 2013. № 4; Гайдук О. Зінаїда Ліхачева: «Я хочу показати укра­їнцям можливість залишатися собою» // Там само. № 11; Чегусова З. 70 «на­­мистин» Зінаїди Ліхачевої // День. 2013, 20–21 верес.

З. А. Чегусова, В. П. Мізерна

Стаття оновлена: 2016