Лихолат Валентина Андріївна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лихолат Валентина Андріївна

ЛИХОЛА́Т Валентина Андріївна (10. 01. 1945, Москва – 30. 01. 1996, Київ) – архітектор. Засл. арх. УРСР (1991). Канд. арх-ри (1991), проф. (1992). Закін. Київ. худож. ін-т (1968), де 1982–95 й працювала (нині Нац. академія образо­твор. мист-ва і арх-ри): від 1991 – кер. навч.-твор. майстерні, від 1994 – проф. каф. архіт. проектування, водночас 1989–94 – декан. архіт. ф-ту. 1968–80 – у Київ. зонал. НДІ експеримент. проектування; 1980–82 – у НДІ містобудування (Київ). Займалася проблемами комплекс. роз­витку малих міст, брала безпосередню участь у проектуванні їхнього архіт.-містобуд. розвитку (Охтирка Сум. обл., Дубно Рівнен. обл.). Серед реаліз. про­ектів – готель «Либідь» (1970), громад.-торг. центр «Теремки-1» (1982), корпуси Ун-ту ім. Т. Шев­ченка та ін-ту легкої пром-сті (усі – 1970–80-ті рр.) у Києві, палац культури ім. Г. Петровського в Херсоні (1975; усі – у складі автор. колективів).

П. В. Нестеренко

Стаття оновлена: 2016