Розмір шрифту

A

Коленко Борис Захарович

КОЛЕ́НКО Борис Захарович (20. 04(02. 05). 1856, Кишинів — 04. 12. 1946, Москва) — мінералог, петро­граф. Походив з давнього козац.-стар­­шин. роду; низка його пред­став­­ників за­ймалася пед. діяльністю в різних містах України та зробила знач. внесок у роз­виток укр. освіти. Дит. і юнац. роки К. минули в Херсоні (1861–67) та Кате­­ринославі (нині Дні­про; 1867–75), де його батько очолював чол. гімназії. Мати вченого керувала кількома жін. ін­ститутами, зокрема й у м. Керч (нині АР Крим). Закін. Катеринослав. гімназію (1875) та С.-Петербур. університет (1879; викл. В. Докучаєв, О. Іностранцев), де був залишений для отрима­н­ня професор. зва­н­ня. У студент. роки став чл. Рос. мінералог. товариства та С.-Петербур. товариства природодослідників. 1877 під­готував працю з конкурс. теми «Опытный путь в ис­следова­нии метаморфизма горных пород», яку від­значили золотою меда­л­лю та зарахували як канди­­датську. 1882–84 навч. у Страс­бур. університеті (Франція; викл. П. фон Ґрот, А. Кундт). Тоді ж одним з перших роз­почав ви­вчати піро­електр. властивості кварцу. 1884 у С.-Петербур. університеті захистив дис. на ступ. магістра геології та гео­гнозії «Полярное элек­­три­­чество кварца по отношению к его кри­стал­ло­графической фор­­ме». К. встановив, що гомоморф. роз­виток кри­сталів є таким же закономір. явищем, як і всі види геміедрії, та повʼязаний з фіз. властивостями кри­сталів; ви­значив роз­поділ електр. властивостей у кварці залежно від кри­сталіч. будови. Після закінче­н­ня С.-Петербур. університету отримав за­проше­н­ня викладати у Харків., після захисту магістер. дис. — у Новорос. (Одеса) університетах, однак через непоро­зумі­н­ня з міністер. керівництвом не скори­став­­ся ними. 1880–82 — викладач реал. училища та жін. гімназії у м. Владикав­­каз; 1884–89 — викладач реал. училища у м. Катеринодар (нині Краснодар); 1889–1901 — директор класич. прогімназії у м. Пʼятигорськ (усі — Росія); 1901 — директор класич. гімназії у м. Кутаїсі (нині Грузія); 1902–07 — директор 10-ї гімназії у С.-Петер­­бурзі (унаслідок звинувачень у «звʼязках з анти­уряд. силами» змушений звільнитися). 1907–09 — петро­граф і зав. освіт. закладів Упр. Забайкал. залізниці в Іркутську (Росія). У цей час роз­почав збирати матеріали для циклу ст. «Петро­графические эскизы» про кри­сталічні вивержені та метаморфічні породи Прибайка­л­ля («Записки Рос­сий­­ского минералогического об­щест­­ва», 1916, сер. 2, ч. 2; 1926, сер. 2, ч. 1; «Вестник Московской горной академии», 1923, т. 1, № 2; «Труды Ин­ститута прикладной минералогии и петро­графии», 1926, вып. 24; 1929, вып. 8). Він виявив генетич. взаємозвʼязок Прибайкал. крис­­таліч. порід і довів уміст в них ортиту та деяких ін. неві­домих там раніше мінералів. 1910–12 — у Міністерстві нар. освіти Рос. імперії. Від­тоді — на пенсії. 1912–14 меш­­кав у м. Ревель (нині Тал­лінн), від 1914 — у Москві. Зберігся лист К. до В. Вернадського від 16 червня 1917, у якому просить по­сприяти в затверджен­ні зав. природн.-істор. від­ділу музею Полтав. земства. Після біль­­шов. пере­вороту 1917 деякий час працював вченим секр. Гірн.-тех. ради при Вищій раді нар. господарства та ст. петро­графом Ін­ституту приклад. мінералогії та пет­­ро­графії. 1918–24 викладав кур­­си заг. геології, мінералогії, крис­­тало­графії, петро­графії та рудних родовищ у Моск. гірн. академії, за­ймався обладна­н­ням академ. мінералог. кабінету. Від 1924 через погірше­н­ня стану здоровʼя за­ймався консультува­н­ням, редактор. і рецензент. діяльністю та обробле­н­ням матеріалів шліфів у домаш. умовах. Також друкувався у «Neues Jahr­­buch für Mineralogie», «Zeitschrift für Mineralogie», «Трудах С.-Пе­­тербургского общества естест­­воиспытателей», «Известиях АН СССР» та ін. Окрім Прибайка­л­ля, провадив геол. дослідж. у Криворіж­жі (1877 зібрав колекцію для Університету св. Володимира в Києві, 1878 — для С.-Петербур. університету), Придні­провʼї, Карелії, на Кубані, Чорномор. узбереж­жі Кав­­казу та в р-ні Малого Кавказу. Професійно за­ймався шахами, був головою С.-Петербур. шахового зі­бра­н­ня та чл. ін. шахових т-в.

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
черв. 2023
Том ЕСУ:
14
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Людина
Ключове слово:
мінералог
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
5532
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
42
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Коленко Борис Захарович / А. І. Шушківський // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014, оновл. 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-5532.

Kolenko Borys Zakharovych / A. I. Shushkivskyi // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2014, upd. 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-5532.

Завантажити бібліографічний опис

Бріо
Людина  |  Том 3  |  2023
І. Г. Левченко
Вульчин
Людина  |  Том 5  |  2006
Я. М. Павловська
Галабутська
Людина  |  Том 5  |  2006
М. І. Буцко, Д. М. Буцко
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору