Лихошва Микола Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лихошва Микола Петрович

ЛИХОШВА́ Микола Петрович (08. 10. 1934, с. Гнилець Вільшан. р-ну Київ. обл., нині Звенигород. р-ну Черкас. обл.) – живописець, графік і педагог. Чл. НСХУ (1993). Закін. Київ. худож. ін-т (1968; викл. В. Костецький, О. Сиротенко, К. Трохименко). Відтоді працює у Київ. ін-ті декор.-ужитк. мист-ва та дизайну: від 1999 – ст. викл. каф. живопису. Учасник всеукр. худож. виставок від 1989. Персон. – у Києві (1990, 1992, 2001–02, 2004, 2012, 2014). Створює темат. картини, пейзажі, портрети, натюрморти у традиції реаліст. укр. живопису 1-ї пол. 20 ст. Твор. манері властиві бездоганна техніка, барвисте розмаїття палітри, філос. ос­мислення буття. Л. розкриває взаємозв’язок поколінь, глибинність душі та величність духу укр. народу. Чільне місце посідає шевченкіана, домінуючим є образ України. Деякі роботи зберігаються у Нац. музеї Т. Шев­ченка (Київ), Корсунь-Шевченків. істор.-культур. заповіднику (Черкас. обл.), Ніжин. краєзн. музеї (Черніг. обл.). Серед уч­нів – О. Абесинова, І. Пилипенко, О. Тернавська, В. Ходаківський, О. Шинкаренко.

Тв.: графіка – рисунки «Дума про Б. Хмельницького» (1972), «О. Лихошва – правнучка Т. Шевченка (Мати)» (1990); серії монотипій «Пори року» (1980–98); монотипії – «Тиша на морі», «Вічність» (обидві – 1992), «Вечірній стан» (1993), «По шляху Моринці–Шев­ченкове» (1997), «Моринці. Левада» (1998), «Сутінки над Тікичем» (1999); живопис – серії – «Земля, яку сходив Тарас малими босими ногами», «Па­м’ят­ні місця Києва» (обидві – від 1970-х рр.); «Лірика» (1980), «Літо», «Андріївська церква» (обидва – 1984), «Ботанічний сад. Магнолії» (1985), «Ло­вися, рибко» (1989), «Відлуння часу» (1991), «Кінець серпня», «Вічність» (оби­два – 1992), «Карпатський мотив», «Березняки», «Село Моринці. Хата, в якій народився Т. Шевченко» (усі – 1993), «На току» (1995), «Моринці. Хата Т. Шевченка» (1998), «Ранок на Росі» (1999), «Видубицький монастир» (2002), «Затока річки Рось», «А як ми бились…» (обидва – 2003), «Стежина Тараса», «Парк Т. Шевченка» (обидва – 2004), «Весна 1944 року» (2010), «Схід і Захід разом (Помаранчева хода на Хрещатику)», «…О святая родино моя!» (обидва – 2012), «Свобода слова», «Ми ще ударимо як грім!» (обидва – 2014).

Літ.: Снігир В. Зачаровують картини // Уряд. кур’єр. 2002, 18 груд.; Микола Лихошва: Персон. виставка: Каталог. К., 2002; Микола Лихошва: Виставка творів: Буклет. К., 2004; Микола Лихошва та його учні: Виставка творів: Буклет. К., 2005; Давиденко В. Сам пройшов Тарасовими стежками // Веч. Київ. 2005, 8 листоп.; Булавко В. З Україною в серці // Освіта України. 2005, 20 груд.; Художники Києва. Українське образотворче мистецтво 1991–2011 років. Живопис. Графіка. Скуль­птура. К., 2011; Давиденко В. Співець Шевченкового краю // Київ. 2013. № 7–8.

Н. О. Лисенко

Стаття оновлена: 2016