Личков Леонід Семенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Личков Леонід Семенович

ЛИЧКО́В Леонід Cеменович (05(17). 04. 1855, м. Холмогори, нині село Архангел. обл., РФ – 24. 02. 1943, Київ) – статистик. Батько Б. Лич­кова. Чл. Рос. геогр. т-ва, Істор. т-ва Нестора-літописця, Київ. т-ва грамотності. Закін. Архангел. г-зію (1873), навч. у Петров. с.-г. академії (Москва). За участь у народниц. русі 1878 заарешт. і висланий на батьківщину. 1880–82 – зав. Рязан. губерн. земського статист. бюро; 1883–86 – секр. Саратов. губерн. земської управи; від 1887 – у розпорядженні генерал-губернатора Сх. Сибіру (всі – Росія). Під його фактич. кер-вом і за безпосеред. участі досліджено землекористування та госп. побут сільс. насел. Іркут. і Єнісей. губ., а результати, опубл. у багатотом. «Материалах…», 1893 відзнач. великою золотою медаллю Рос. геогр. т-ва. Від 1892 мешкав у Києві. Очолював відділ селян. справ у канцелярії генерал-губернатора Київ., Поділ. і Волин. губ.; 1898–1916 працював у селян. земел. банку; 1916–20 – дир. публіч. б-ки Києва; 1920–30 – зав. Київ. міського статист. бюро. Брав активну участь у громад. житті міста, займався наук. і краєзн. діяльністю.

Пр.: Захватно-родовое владение землей и община // Восточ. обозрение. 1891. № 28; Очерк истории развития форм крестьянского и инородческого землевладения в Восточной Сибири по новейшим исследованиям // Чтения в истор. об-ве Нестора-летописца. Кн. 9. К., 1895; Очерки из прошлого и насто­ящего Черноморского побережья Кав­каза. К., 1904.

Літ.: Майдачевский Д. Я. «Живая исто­рия» сибирской общины: Л. С. Личков // Экономика и орг-ция пром. производства. 2006. № 3.

М. Ю. Костриця

Стаття оновлена: 2016