КОЛЕ́НСЬКА Любов (17. 04. 1923, м. Стані­слав, нині Івано-Франківськ) — прозаїк. Член НСПУ (1995), Між­народного ПЕН-клубу. Закінчивши школу у Львові, працювала в бібліо­графічному від­ділен­ні НТШ. На початку другої світової війни виїхала до Австрії, де закінчила філософські студії в Ін­нсбруцькому університеті. Від 1949 — у США. Викладала в школі україно­знавства у м. Нью­арк; 1971–96 — у редакції газети «Свобода» (м. Джерсі-Сіті; обидва — штат Нью-Джерсі). Член Спілки українських письмен­ників в екзилі «Слово». Дебютувала 1946 оповіда­н­ням «Турботи буднів» у журналі «Звено» (Інсбрук). Авторка збірки новел, оповідань, нарисів і пʼєс «Самотність» (1966), «Павлів тріюмф» (1977; обидві — Нью-Йорк), «Дзеркала» (1981), «Потойбіч Рубікону» (1988; обидві — Нью-Йорк; Джерсі-Сіті), написаних в нео­ім­пресіоністичному стилі з глибоким психологічним тлом на теми самотності на чужині й недолі українців у радянській державі.