Коленська Любов - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коленська Любов

КОЛЕ́НСЬКА Любов (17. 04. 1923, м. Стані­слав, нині Івано-Франківськ) – прозаїк. Чл. НСПУ (1995), Міжнар. ПЕН-клубу. Закінчивши школу у Львові, працювала в бібліогр. відділ. НТШ. На поч. 2-ї світ. вій­ни виїхала до Австрії, де закін. філос. студії в Іннсбруц. ун-ті. Від 1949 – у США. Викладала в школі українознавства у м. Нью­арк; 1971–96 – у ред. г. «Свобода» (м. Джерсі-Сіті; обидва – шт. Нью-Джерсі). Чл. Спілки укр. пись­менників в екзилі «Слово». Дебютувала 1946 оповіданням «Турботи буднів» у ж. «Звено» (Інсбрук). Авторка зб. новел, оповідань, нарисів і п’єс «Самотність» (1966), «Павлів тріюмф» (1977; обидві – Нью-Йорк), «Дзеркала» (1981), «Потойбіч Рубікону» (1988; обидві – Нью-Йорк; Джерсі-Сіті), напис. в нео­імпресіоніст. стилі з глибоким психол. тлом на теми самотнос­ті на чужині й недолі українців у рад. державі.

Літ.: Кисілевський К. Мистецькі засоби слова Любови Коленської у збірці оповідань «Самотність» // Наук. зб. УВУ на пошану д-ра Володимира Янева. Мюнхен, 1983; Жила В. Любов Коленська // Свобода. 1991, 12–13 берез.; Визв. шлях. 1992. № 5.

П. В. Одарченко

Стаття оновлена: 2014