Лишега Олег Богданович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лишега Олег Богданович

ЛИШЕ́ГА Олег Богданович (30. 10. 1949, м. Тисмениця Станіслав., нині Івано-Фр. обл. – 17. 12. 2014, Київ, похов. у рідному місті) – письменник, перекладач. Чл. НСПУ (1992). Премія ПЕН-клубу за кращу книгу перекладів поезії (2000). Студіював англ. філологію у Львів. ун-ті (1968–72), був відрахов. за т. зв. антирад. діяльність: участь у неофіц. літ. гуртку «Львівська богема» та свій вірш «Віч-на-віч», опубл. Г. Чубаєм у самвидав. альманасі «Скриня». 1972–88 Л. заборонено публікуватися. Працював чорноробом, викладав англ. мову в сільс. школі в Бурятії (РФ). 1977 повернувся в Україну, пра­цював на Тисмениц. ф-ці хутр. виробів, потім художником-декоратором у навч. студії Київ. ін-ту театр. мист-ва. 1997 отри­мав стипендію Фулбрайта, перекладав у Пенсильван. ун-ті (США). Автор поет. зб. «Великий міст» (Л., 1989) і «Снігові та вогню» (Ів.-Ф., 2002), зб. вибр. тво­рів «Зима в Тисмениці» (К., 2014). Писав переважно у формі верлібру, його віршам притаманна розгорнута метафоричність. Під вливом давньої китай. поезії 1990 опублікував п’єсу-місте­рію «Друже Лі Бо, брате Ду Фу», яку за однойм. назвою поставлено 1992 у Київ. театрі «Будьмо». Автор зб. проз. творів «Дру­же Лі Бо, брате Ду Фу…» (Л., 2010). Переклав з англ. мови оповідання «Витяги з щоденника» М. Твена (К., 1987), окремі твори С. Плат, Д. Лоуренса, М. Ла­урі та ін.; з китай. – зб. «Оповідки давнього Китаю» (К., 1990; спільно з І. Зуєвим).

Літ.: Діброва В. Бийся головою об лід // СіЧ. 1990. № 4; Не стало Лишеги // ЛУ. 2014, 24 груд.

В. І. Ткаченко, М. Є. Давіденко

Стаття оновлена: 2016