Ліберберг Йосип Ізраїльович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ліберберг Йосип Ізраїльович

ЛІ́БЕРБЕРГ Йосип Ізраїльович (27. 10. 1899, м. Старокостянтинів Волин. губ., нині Хмельн. обл. – 09. 03. 1937, Москва) – історик. Чл.-кор. АН УРСР (1934), проф. (1925). Закін. г-зію (1917), відтоді навч. в Ун-ті св. Володимира у Києві. 1917 став чл. Євр. с.-д. робітн. партії, 1919 – КП(б)У. 1918 добровільно вступив до Червоної армії. Брав участь у вербуванні євр. молоді до Червоної армії, підпіл. роботі в Полтав. губ. і парт. – у м. Бердичів (нині Житомир. обл.). Від 1920 читав лекції з історії зарубіж. країн, соціалізму та класової боротьби на Євр. пед. курсах, у Вищій військ.-політ. школі, Київ. ІНО, політех. і с.-г. ін-тах та ін-ті нар. госп-ва; 1926–29 – зав. Н.-д. каф. історії євр. культури при 1-му відділі ВУАН; 1929–34 – дир. і зав. істор. секції Ін-ту євр. пролетар. культури при ВУАН; від 1934 – голова облвиконкому Євр. автоном. обл. з центром у с-щі Біробіджан (нині місто Хабаров. краю, РФ). 1934 ініціював створення у Біробіджані Держ. євр. театру; 1935 – ухвалення рішен­­ня про використання їдишу як офіц. мови області нарівні з рос. мовою. У тому ж році залучений до переговорів у Москві з приводу переселення євреїв з-за кордону та наданні товар. позики для буд-ва. За безпосеред. участі Л. в області розгорнуто зведення низки пром. підпр-в, житла та ін. об’єк­­тів. Він порушував питання про переведення сюди з Києва Ін-ту євр. пролетар. культури та частини бібліотеч. і архів. фондів, з Одеси – музею ім. Менделе Мойхер-Сфоріма. На його запрошення до Біробіджана переїхала частина євр. науковців, письменників, культур. діячів. 20 серпня 1936 заарешт., 16 жовтня того ж року виключений зі складу АН УРСР, 9 березня 1937 за звинуваченням у приналежності до контррев. троцькіст.-терорист. орг-ції засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1956.

Пр.: Франкмасонські ложі напередодні Великої Французької революції як форма політичної самоорганізації буржуазії // Прапор марксизму. 1927. № 1; Нариси економічної та соціальної історії Англії. Х.; К., 1927; Велика Фран­­цузька революція. Х.; К., 1931 (обидві – укр. мовою та на їдиш).

Літ.: Берман Х. Как Лазарь Кага­­но­­вич уничтожил первого предисполкома ЕАО // Биробиджанер штерн. 2005, 25 авг.

В. П. Мацько

Стаття оновлена: 2016