Лібретологія

Визначення і загальна характеристика

ЛІБРЕТОЛО́ГІЯ (від лібрето і ...логія) — наука, що досліджує вербальний компонент музичних творів. Об’єк­­том Л. є лібретистика, зокрема сукупність усіх лібрето, творча діяльність, спрямована на створення лібрето. До складу Л. як наук. та навч. дисципліни входять: історія лібретистики (вивчає твор. доробок, індивід. стилі, профес. прийоми лібретистів минулого); теорія лібретистики, що вивчає принципи взаємодії вербал. та муз. складових у структурі худож. цілого на всіх рівнях — від видів мистецтва (літ-ра — музика) до елементів мови (слово — мотив, фонема — муз. інтонація). Л. отримала статус окремої наук. дисципліни після 1976, коли вперше був визначений її термінол. апарат, методол. засади аналізу тексту та критерії оцінювання твору, котрі суттєво відрізняються від існуючих у філології й музикознавстві. Раніше взаємодія літ-ри й музики у вокал. жанрах досліджувалася з літературозн., музикозн., театрозн., естет., богослов., лінгвіст. позицій, які не цілком відповідали предметові дослідж. Наприкінці 20 — поч. 21 ст. відбувається становлення нових методол. засад аналізу тексту й критеріїв оцінювання твору, термінол. апарату Л., що суттєво відрізняються від устал. у філології й музикознавстві поперед. десятиліть. Пріоритет у формуванні Л. належить харків. музикозн. школі, з якою пов’язані виникнення й оприлюднення осн. ідей та концептуал. засад н.-д. й навч.-метод. річищ Л. як окремої галузі знання. У ній не заперечуються, а розвиваються, переосмислюються в нових аспектах відповідні дані, нагромаджені в межах суміж. наук упродовж століть. Нині центрами лібретол. дослідж. є Інститут музикознавства (Харків; засн. 1993), Академія театр. мистецтва (С.-Пе­тербург; у 1990-х рр. Ю. Димитрін розробив навч. курс «Драматургія оперного лібрето»), Інститут лібретології ім. Л. да Понте (Відень; засн. 2000 Г. Ляхмайєром), який спеціалізується на документуванні й дослідж. опер. лібрето 17–18 ст., що побутували на тер. колиш. Австр. імперії.

Завантажити статтю