Ліванов Аристарх Євгенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ліванов Аристарх Євгенович

ЛІВА́НОВ Аристарх Євгенович (17. 03. 1947, Київ) – актор. Брат І. Ліванова. Нар. арт. РФ (1999). Держ. нагорода РФ. Закін. Ленінгр. ін-т театру, музики та кінематографії (нині С.-Пе­тербург, 1969; викл. С. Гіппіус, Д. Карасик). Відтоді грав у театрах Вол­­гограда, Рязані, Ростова-на-Дону (усі – РФ). 1977 переїхав до Мос­кви. Працював до 1986 у Держ. театрі ім. Мосради; 1987–90 – у МХАТі. Від 1990 виступає за контрактами. У театр. роботах розкрив широкий діапазон драм. актора; у кінематографі, зокрема, створив образ пересіч. сучасника, для чого йому знадобилася виняткова актор. соц. органічність. Дебютував у кіно роллю Кості («Ці невинні забави» за повістю А. Рибакова «Канікули Кроша», 1969, реж. А. Бал­трушайтіс). Актор. славу здобув після втілення образу Сержа Алексєєва у пригодниц. серіалі «Державний кордон» (1980–88, реж. Б. Степанов, В. Никифоров, Г. Іванов), після якого за ним утвердилося амплуа «аристократа».

Ролі: Плюшкін («Мертві душі» за М. Гоголем), Григорій Мелехов («Тихий Дон» за М. Шолоховим; Держ. премія РРФСР ім. К. Станіславського, 1976), Князь Мишкін («Ідіот» за Ф. Достоєвським), Жадов («Дохідне місце» О. Ос­­тровського), Обольянинов («Зойчина квартира» М. Булгакова), Бусигін («Стар­ший син» О. Вампілова), Малкольм («Мак­­бет» В. Шекспіра), Кардинал Ришельє («Три мушкетери» за А. Дюма); у кіно – Ланцелот Озерний, Лицар Мрій («Чорна курка, або Підземні жителі», 1980, реж. В. Гресь), Максим Ковалевський («Софія Ковалевська», 1985, реж. А. Шахмалієва), Кирило Розумов­ський («Михайло Ломоносов», 1986, реж. О. Прошкін), Альберт («Номер “люкс” для генерала з дівчинкою», 1991, реж. О. Александров), Андрій («“Три­дцятого” знищити!», 1992, реж. В. Доценко), Тато Ліни («Без нашийника», 1995, реж. Р. Василевський), Дункан («Листи до Ельзи», 2002, реж. І. Масленников), Чиновник Токарев («Зцілен­ня любов’ю», телесеріал, 2005, реж. Б. Недич), Євген («Квартет для двох», 2007, реж. А. Сеїтаблаєв).

Літ.: Гаспарян А. Аристарх Лива­нов / [интервью с А. Ливановым] // Сов. куль­­тура. 1988, 7 янв.; Аристарх Ливанов: «Я сам себя спас, сам себя сделал и увидел» / [интервью взял Е. Шведов] // Смена. 1995, 19 мая.

В. М. Войтенко

Стаття оновлена: 2016