Лівшиць Володимир Аронович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лівшиць Володимир Аронович

ЛІ́ВШИЦЬ Володимир Аронович (06. 10. 1923, Петроград, нині С.-Пе­тербург) – мовознавець. Д-р філол. н. (1965), проф. (1973). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Бойові нагороди. Закін. Ленінгр. ун-т (нині С.-Пе­тербург, 1948). Працював 1952–58 вченим секр., зав. сектору таджиц. мови Ін-ту мови та літ-ри АН Таджиц. РСР (Сталінабад, нині Душанбе); вод­ночас викладав у Сталінабад. пед. ін-ті; від 1958 – у С.-Пе­тер­бур. філії Ін-ту сходознавства РАН: ст. н. с., пров. н. с., гол. н. с. 1993 співпрацював з Ін-том схо­дознавства НАНУ (Київ), зокрема викладав давньоперс., бактрій., согдій. та хорезмій. мови молодим ученим-іраністам, а також надавав їм консультації щодо вивчення скіф.-сармат. і алан. лексики. Наук. дослідж. з іраністики, історії іран. мов, етнографії іран. народів. Переклав низку текстів із давньо- та середньоіран. мов.

Пр.: Согдийские документы с горы Муг. Вып. 2. Юридические документы и письма. Чтение, перевод, комментарий. Москва, 1962; The Khwarezmian calendar and the eras of the Ancient Chorasmia // Acta Antiqua Acadaemiae Scientiarum Hungaricae. Budapest, 1968. T. 16; О происхождении древнетюркской рунической письменности // Сов. тюркология. 1978. № 4; Согдийские до­кументы из замка Чильхуджра // Scrip­ta Gregoriana: Сб. в честь 70-летия акад. Г. Бонгард-Левина. Москва, 2003; A Sog­dian precursor of Omar Khayyam in Tran­soxiana // Iran and Caucasus. Research Papers from the Caucasian Centre for Iranian Studies. London; Boston, 2004. Vol. 8.1.

В. А. Храновський

Стаття оновлена: 2016