Лівшиць Яків Давидович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Лівшиць Яків Давидович

ЛІ́ВШИЦЬ Яків Давидович (10(23). 09. 1907, Київ – 27. 02. 1984, там само) – фахівець у галузі будівельної механіки. Д-р тех. н. (1955), проф. (1956). Засл. діяч н. УРСР (1977). Закін. Київ. політех. ін-т (1930). Працював у Київ. ін-ті цивіл. авіації (1934–44); Куйбишев. авіац. ін-ті (нині Самара, РФ, 1943–44); у 1945–55 – доц. каф. буд. механіки, від 1955 – зав. каф. буд. конструкцій і мостів Київ. автомоб.-дорож. ін-ту. Наук. дослідж.: нелінійна теорія пружності, буд. механіка залізобетону. Розробив методику розрахунку гнуч. пластин. Сформулював у заг. вигляді граничні умови і розробив ефектив. ітерацій. метод розв’язання систем неліній. алгебрич. рівнянь. Запропонував інж. метод розрахунку залізобетон. плит із урахуванням довготривалих процесів повзучості та усадки бетону.

Пр.: Строительная механика самолета. Москва, 1946; Упражнения по строительной механике. К., 1948; Сборник задач по сопротивлению материалов. К., 1949; Статика сооружений: Учеб. К., 1951 (спів­авт.).

Н. І. Васянова

Стаття оновлена: 2016